Постанова Київський апеляційний суд № 753/6672/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД =================================================================== Справа №753/6671/2019 Головуючий у І інстанції Трусова Т.О. Провадження №22-ц/824/4334/2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2020 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року про повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності та визнання права власності, ВСТАНОВИЛА: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича від 06 листопада 2018 року про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» та витребування вищевказаної квартири з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ТОВ «ФК «Депт Фінанс» в позасудовому порядку звернуло стягнення на квартиру позивача без достатніх на те правових підстав та з порушенням умов іпотечного договору і вимог законодавства, а саме: позивачу як іпотекодавцю не було направлено письмову вимогу про усунення порушень основного зобов'язання; реєстрація права власності здійснена на підставі положень пункту 4.5. іпотечного договору, які за своєю правовою суттю не є застереженням в розумінні Закону України «Про іпотеку»; стягнення на предмет іпотеки звернуто поза межами трьохрічного строку давності; не була проведена оцінка предмету іпотеки; державний реєстратор не пересвідчився у наявності заборгованості та її дійсності на момент державної реєстрації; на момент реєстрації переходу права власності існувало обтяження предмета іпотеки, накладене в рамках виконавчого провадження. У строк для подання відзиву відповідач ТОВ «ФК «Депт Фінанс» пред'явив до ОСОБА_1 зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), та визнання права власності на неї. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року зустрічну позовну заяву було повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «ФК «Депт Фінанс» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно повернуто зустрічну позовну заяву, оскільки зустрічний позов взаємопов'язаний із первісним, а їх спільний розгляд є доцільним, так як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Так, вимогами первісного позову є визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Депт Фінанс» та витребування вищевказаної квартири з чужого незаконного володіння. Вимогами зустрічного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ТОВ «ФК «Депт Фінанс» права власності на цю квартиру. Таким чином, і первісний позов, і зустрічний позов виникли з одних і тих же правовідносин, які виникли на підставі договору іпотеки від 21 листопада 2011 року. Окрім того, у разі задоволення первісного позову з підстав зазначених в ньому, буде скасовано право власності ТОВ «ФК «Депт Фінанс» на предмет іпотеки, яким є квартира за адресою: АДРЕСА_1, а іпотечне майно буде вважатися таким, що належить на праві власності ОСОБА_1, у зв'язку з чим у ТОВ «ФК «Депт Фінанс» виникає право на звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, шляхом задоволення зустрічного позову. Отже, розгляд зустрічного позову разом із первісним надає можливість ТОВ «ФК «Депт Фінанс» ефективно захистити свої права, як кредитора та іпотекодержателя. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ТОВ «ФК «Депт Фінанс» просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01 жовтня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з урахуванням таких підстав. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Водночас з матеріалів справи та змісту позовних вимог убачається, що у листопаді 2018 року іпотекодержатель ТОВ «ФК «Депт Фінанс» звернув стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та набув право власності на спірну квартиру, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд зустрічного позову є взаємопов'язаним із розглядом первісного позову. Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з такого. За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 193ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. При постановленні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів. Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Апелянт вважає, що первісний та зустрічний позов виникли з одних правовідносин, а саме договору іпотеки. Разом із тим, судова колегія погоджується із судом першої інстанції в тому, що спори за обома позовами виникли з різних правовідносин. Так позов ОСОБА_1 виник з правовідносин щодо реєстрації переходу права власності, а саме з дій державного реєстратора та ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс». Позивач оскаржує ці дії і захищає своє право власності на квартиру. Предметом дослідження в даному позові є обставини правомірності дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» права власності на квартиру, яка належала на праві власності ОСОБА_1 Зустрічний позов виник з правовідносин щодо виконання кредитного договору, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» просила звернути стягнення на предмет іпотеки внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Отже предметом доказування при розгляді даного позову є виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору і наявністю підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, ст. 193 ЦПК України передбачає таку умову для прийняття зустрічного позову, як задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тобто вимоги за зустрічним позовом є першочерговими, саме після вирішення їх може бути вирішений первісний позов. В даному ж випадку апелянт обґрунтовує свою вимогу при прийняття зустрічного позову тим, що у випадку задоволення первісного позову ОСОБА_1, яким відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» буде позбавлений права власності на нерухоме майно, суд одразу в одному провадженні розгляне зустрічний позов про визнання за відповідачем права власності на це ж саме майно. Однак таке штучне об'єднання двох позовів в одне провадження суперечить ст. 193 ЦПК України, а тому задоволення позову ОСОБА_1 може бути лише підставою для звернення відповідача до суду з новим позовом. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога зустрічного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, який і так перебуває у власності ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс» і правомірність набуття якого у власність оспорює ОСОБА_1 не може бути розглянута судом, разом із позовом ОСОБА_1 про визнання переходу права власності незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію. Судова колегія погоджується із судом першої інстанції щодо того, що позови не є взаємопов`язаними і їх спільний розгляд є недоцільним. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду про повернення позовної заяви у справі з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 369, 375 України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року про повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності та визнання права власності залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Судді: