Ухвала КАС ВС № 200/4246/19-а

УХВАЛА 31 березня 2020 року м. Київ справа №200/4246/19-а адміністративне провадження №К/9901/8009/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління державної податкової служби у Донецькій області (правонаступник Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області фіскальної; ГУ ДПС) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В : Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 28.05.2019 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо несписання безнадійного податкового боргу по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 63`762,23 грн, який виник у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до поданої податкової декларації по платі за землю з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності від 28.01.2014; зобов`язав Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області списати безнадійний податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 63`762,23 грн. Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.07.2019 залишив без руху у зв`язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 14.08.2019 повернув з тих підстав, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, залишену без руху ухвалою суду від 09.07.2019, у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обгрунтоване необхідністю додаткового часу для вирішення питання щодо виділення коштів на сплату судового збору, зазначивши, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Крім того, суд зауважив, що зміст клопотання свідчить, що фінансування видатків ГУ ДПС здійснюється, які бюджетна установа має використовувати ефективно та раціонально. 30.12.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 24.01.2020 залишив без руху як таку, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн). Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд зазначив, що сам по собі факт відсутності коштів для сплати судового збору не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки складнощі щодо сплати судового збору є суб`єктивною обставиною і не можуть бути визнані поважною причиною для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня отримання її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку та документа про сплату судового збору. Ухвалою цього ж суду від 21.02.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку (неналежне фінансування), не можуть бути визнані поважними. 19.03.2020 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537. Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається, зокрема на те, що неналежне фінансування, як незалежне від його волі явище, зумовило несвоєчасну сплату судового збору за подання апеляційної скарги (27.12.2019), але після надходження коштів та сплати судового збору за подання апеляційної скарги право на повторне звернення з апеляційною скаргою було реалізовано без зайвих зволікань, що свідчить про добросовісне ставлення до наявних у нього прав та обов`язків і зацікавленість у перегляді справи. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Підставою для повернення апеляційної скарги згідно з ухвалою від 14.08.2019 було те, що відповідач не усунув недолік апеляційної скарги, на який було вказано в ухвалі від 28.05.2019 (до апеляційної скарги не був доданий документ про сплату судового збору). Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги. За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України). Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями цього Кодексу адміністративного обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, а посилання на ухвали Верховного Суду щодо застосування норми процесуального права у подібних правовідносинах є безпідставним, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку. За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтею 52, статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Замінити відповідача у справі - Головне управління державної фіскальної служби у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління державної податкової служби у Донецькій області. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 . Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду