Ухвала КАС ВС № 260/952/19

ф УХВАЛА 30 березня 2020 року Київ справа №260/952/19 адміністративне провадження №К/9901/7972/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., перевіривши касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA305000/2019/00032 від 11 травня 2019 року та рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11 травня 2019 року №UA305000/2019/000082/2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року відкрито провадження у справі та встановлено, що справа буде розглянута за правилами загального позовного провадження. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено. 23 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Касаційна скарга подана 23 березня 2020 року, тому до неї застосовуються вимоги Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (тут і далі по тексту в редакції на момент звернення з касаційною скаргою) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, всупереч частини четвертої 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. В обґрунтування заявлених вимог щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником у справі, де предметом спору є вимога, про визнання протиправним та скасування рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, не надано належним чином завірених копій рішень митного органу та митних декларацій, що, крім іншого, позбавляє Суд можливості розрахувати суму судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто суд касаційної інстанції при вирішенні питання стосовно допустимості та прийнятності поданої касаційної скарги не має в своєму розпорядженні матеріалів судової справи та перевіряє касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України за матеріалами касаційної скарги. Так, суд звертає увагу на те, що в пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті "Голос України" (№42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Отже, на сьогоднішній день початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява у даній справі подана фізичною особою у 2019 році, а спір у справі носить майновий характер. Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні. При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: 200% х (ціна позову х 1%, не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копій оскаржуваного рішення Закарпатської міської митниці ДФС, митні декларації та документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя доповідач: Н.Є. Блажівська Судді: М.М. Гімон М.Б. Гусак