Ухвала КАС ВС № 260/695/19

УХВАЛА 28 січня 2020 року Київ справа №260/695/19 адміністративне провадження №К/9901/1464/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасування рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарі від 21 березня 2019 року № UA 305000/2019/000063/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA30500/2019/00026. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року, позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову. 8 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, яка зареєстрована в системі "Діловодство спеціалізованого суду" 11 січня 2020 року. Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2020 року, у цій справі визначено склад колегії суддів: Блажівська Н.Є.- головуючий суддя, Білоус О.В., Желтобрюх І.Л. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого. Згідно із статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні від 19 листопада 2019 року, повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада, а касаційну скаргу подано 8 січня 2020 року, тобто з пропуском строку визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Однак, зміст касаційної скарги та додані до неї матеріали не містять заяви про поновлення строку на касаційне оскарження. Таким чином, заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всупереч частини четвертої цієї статті скаржником не додано документ про сплату судового збору. В обґрунтування заявлених вимог щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником у справі, де предметом спору є вимоги, зокрема, про визнання протиправними та скасування рішень Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, не надано належним чином завірених копій рішень митного органу та митних декларацій, що, крім іншого, позбавляє Суд можливості розрахувати суму судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто суд касаційної інстанції при вирішенні питання стосовно допустимості та прийнятності поданої касаційної скарги не має в своєму розпорядженні матеріалів судової справи та перевіряє касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України за матеріалами касаційної скарги. Так, суд звертає увагу на те, що в пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті "Голос України" (№42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Отже, на сьогоднішній день початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява у даній справі подана фізичною особою у 2019 році, носить одночасно майновий (про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів) і немайновий (про відмову у визначенні заявленої митної вартості товару) характер. Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою складає менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацами першим та другим частини третьої статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні. При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: в частині майнових позовних вимог 200% х (ціна позову х 1% ), в частині немайнових позовних вимог - 768,40 гривні х 200%. Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митних платежів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги. До матеріалів касаційної скарги додано квитанцію №16165 від 8 січня 2020 року про сплату судового збору у сумі 1536,80 грн. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. На виконання вимог вищенаведеної норми суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією №16165 від 8 січня 2020 року, яку надав позивач як доказ його сплати судового збору, та встановив, що зазначені кошти на рахунок УДКСУ у Печерському районі м. Києва (UA288999980313151207000026007) не надходили, у зв`язку із тим, що при сплаті судового збору за подання касаційної скарги скаржником невірно вказано реквізити для сплати судового збору. Таким чином, долучена до касаційної скарги квитанція №16165 від 8 січня 2020 року про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання даної касаційної скарги. Тому, судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду касаційної інстанції вмотивованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з доказами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом строк та доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копій оскаржуваних рішень Закарпатської митниці ДФС, митних декларацій, а також документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду Н.Є. Блажівська