Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/5339/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5339/19 Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 березня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила: - визнати протиправним та скасувати Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 107 від 14.03.2018 року «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 з донькою»; - визнати протиправним та скасувати Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 358 від 20.08.2018 року «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_1 » замінено на « ОСОБА_1 »; - визнати протиправним дії, бездіяльність посадових осіб Баришівської районної державної адміністрації в частині прийняття Розпорядження № 358 від 20.08.2018 року «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_1 » замінено на « ОСОБА_1 » без виклику. Без повідомлення зацікавлених осіб. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятті Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 107 від 14.03.2018 року «Про встановлення днів побачень ОСОБА_2 з донькою» (далі - Розпорядження № 107) та Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області № 358 від 20.08.2018 року «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області від 14.03.2018 року № 107» (далі - Розпорядження № 358), яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_1 » замінено на « ОСОБА_1 » є протиправними, порушують законні права та інтереси Позивачки та її малолітньої доньки. Також, Позивачка зазначила про бездіяльності посадових осіб Відповідачів при прийнятті вищезазначених рішень. На думку Позивачки, Комісією Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації не враховані інтереси малолітньої дитини при винесенні зазначених рішень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі Позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Позивачка вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області не було здійснено бесіди з батьками та з іншими родичами дитини - дідусем та бабусею - батьками ОСОБА_2 . Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки порушення її прав, яка була зацікавлена у наданні відомостей стосовно обставин справи, емоційного стану та здоров`я дитини, особистої прихильності доньки до кожного з батьків, поведінку батька при зустрічах та спілкуванні, але дана ініціатива була проігнорована та не була прийнята до уваги. Крім того, при розгляді її звернень до органу опіки та піклування не було надано належну увагу відомостям, що вона надавала у своїх повідомленнях і заявах, а саме: постійні конфлікти між нею та ОСОБА_2 під час зустрічі з дитиною за ініціативою батька неправомірна поведінка з боку батька (факти насилля в сімї); порушення нормального ритму життя дитини; запізнення на зустрічі; візити на 2-3 години; зловживання батьком своїми правами; ігнорування потреб дитини (на сон, відпочинок, харчування); після приїзду батька із поліцією на зустріч із донькою ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у неї стався емоційний та моральний, психологічний стрес, що негативно вплинуло (погіршило) на її стан здоров`я. Учасниками справи не подавався відзив на апеляційну скаргу. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. ст. 124-130 КАС України, у судове засідання не з`явились, від них надійшли клопотання і заява про розгляд справи без їх участі, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судове засідання не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, актовий запис №

429. Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 27.12.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Від даного шлюбу є малолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 08.07.2015 року міститься в матеріалах справи). Донька, після припинення шлюбних відносин проживає разом із Позивачкою. ОСОБА_2 не проживає разом з дитиною, зустрічі з донькою можливі лише з дозволу Позивачки. ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей при Баришівській районній державній адміністрації з заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини. В подальшому Баришівською районною державною адміністрацією прийнятно Розпорядження № 107 від 14.03.2018 року, на підставі рішення та матеріалів Комісії з питань захисту прав дитини при Баришівській районній державній адміністрації. Даним розпорядженням ОСОБА_2 визначено спосіб участі у вихованні дитини, шляхом систематичних зустрічей з 10:00 до 20:00 години щосуботи та всі державні свята, визначенні законодавством України, без присутності матері. У день народження та період хвороби дитини безперешкодне її відвідування за місцем фактичного перебування. Як вбачається з матеріалів справи, Баришівською районною державною адміністрацією Київської області у Розпорядженні № 107 допущена технічна помилка у прізвищі ОСОБА_2 , у зв`язку з цим, Баришівською районною державною адміністрацією Київської області винесено розпорядження № 358 від 20.08.2018 року, яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_1 » замінено на « ОСОБА_1 ». Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, Позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 до заяви про вирішення спору щодо його участі у вихованні дитини, яка проживає окремо від нього було додано пакет документів, який передбачений п. 73 Постанови №

866. Щодо твердження Позивача, стосовно протиправності прийняття Розпорядження № 358 від 20.08.2018 яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище « ОСОБА_1 » замінено на « ОСОБА_1 » у Розпорядженні № 107, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення технічної помилки у прізвищі жодним чином не порушує права та законні інтереси сторін. Cуд першої інстанції дійшов висновку, що Розпорядження № 107 та Розпорядження № 358 винесені правомірно, відповідно до норм чинного законодавства та немає підстав для їх скасування. Також, судом першої інстанції не встановлено протиправності дій чи бездіяльності Відповідачів при прийняті оскаржуваних рішень. Розглядаючи такий спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний адміністративному суду, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно з ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Таким чином, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, що виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Якщо суб`єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то, залежно від змісту вимог і суб`єктного складу сторін, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України. Завданням цивільного судочинства, відповідно до ст. 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно з положеннями ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Як вбачається з матеріалів справи, Позивачка зокрема, оскаржує розпорядження Баришівської районної державної адміністрації, яким визначено графік побачень батька з неповнолітньою диною, що свідчить про наявність у цій справі приватного інтересу, пов`язаного із потребами окремої особи, яка вступає у приватноправові відносини для задоволення свого приватного інтересу. Враховуючи викладене вище, а також те, що у спірних правовідносинах Відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, а предметом судового захисту фактично є приватноправові інтереси, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом. При цьому, питання, пов`язані з реалізацією особистих немайнових прав та обов`язків батьків та дітей врегульовані главою 13 Сімейного кодексу України та главою 20, 21 ЦК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що виходячи із суб`єктного складу сторін та предмету спору позовну заяву ОСОБА_1 до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймається до уваги, оскільки такі доводи стосуються розгляду справи по суті, та мають бути розглянуті належним повноважним судом під час розгляду такого спору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у даній справі закрити. Керуючись ст. ст. 229, 238, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року - скасувати. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування розпоряджень - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 30.03.2020 року.