Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 263/182/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2020 року справа №263/182/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2020 року у справі № 263/182/20 (головуючий І інстанції Хараджа Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича від 01.01.2020 року серії ЕАК №1926303 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації, але не у автоматичному, а у ручному режимі, крім того, ним було виявлено, що вимірювач швидкості не був опломбований. Окрім того, позивач вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням прав позивача та правових гарантій, оскільки постанову винесено «на місці вчинення» (прямо на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, ніби-то, було вчинено. За таких умов позивач не мав часу та фізичної можливості скористатись своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою, тощо. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2020 року позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАК № 1926303 від 01.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтування апеляційної скарги. Відеозаписи надані до суду першої інстанції у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України, тому відповідачем виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення в повному обсязі. Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/16642 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCAM до застосування. Таким чином, докази отримані за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000788 є належними та допустимими. Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови допущені відповідачем помилки, оскільки вони носять лише формальний характер та не спростовують доведеність порушення позивачем ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення. Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів порушення позивачем п. 12.4 ПДР України зроблені без повного та всебічного дослідження обставин справи, які мають суттєве значення, що призвело прийняття рішення, яке не відповідає обставинам справи. Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне. Фактичні обставини справи. 01.01.2020 року поліцейським роти №2 батальйону №1УПП в Донецькій області Сперелуп О.С. щодо ОСОБА_1 винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1926303 за ч. 1ст. 122 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що поліцейський роти №2 батальйону №1 УПП в Донецькій області Спередуп О.С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 01.01.2020 року о 11 год 19 хв. керував транспортним засобом Nissan Sunny, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Макара Мазая, 54 в Кальміуському районі м. Маріуполя у населеному пункті і порушив обмеження швидкості руху на 26 км/год, а саме рухався зі швидкістю 76 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху т.з. Trucam ТС 000788. Приймаючи рішення про скасування постанови відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.4. ПДР України. Оцінка суду. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину…, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. У відповідності до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. У відповідності до 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, була розглянута без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція). Частиню 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема за порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, винесення поліцейським постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не суперечить вимогам діючого законодавства. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, в матеріалах справи містяться докази, зокрема фото та відео, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу Nissan Sunny, що перевищив встановлені ПДР України обмеження швидкісного режиму для населеного пункту на 26 км/год., що свідчить про достатність цього доказу для встановлення повноти обставин справи. Крім того, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 ТС000788 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерні знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання, швидко розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до Інструкції виробника Laser Technologe Іnс, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання даного приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Вказаний лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2%. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 50 - 450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але й в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення експертиз не є обов`язковим. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Судом досліджено відеозапис, зроблений приладом TruCam. На ньому зафіксовано момент перевищення швидкості транспортним засобом, зафіксований приладом, номерний знак автомобіля, що спростовує висновки суду першої інстанції про наявність сумніву у доведеності вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також Поліцейським надано суду свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 22-01/16642 від 30.09.2020 та експертний висновок від 27.09.2018 з додатком на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 ТС000788, який вказаний в оскаржуваній постанові. При цьому доводи позивача щодо не опломбування вимірювального приладу не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки єдиною визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/16642, виданого «Укрметртестстандарт» від 30.09.2019 року та чинного до 30.09.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 ТС000788Ю, є придатним до застосування. Твердження позивач про порушенням прав, передбачених ст. 268 КУпАП, є безпідставними, оскільки згідно наявного в матеріалах справи відеозаписи, клопотання позивача щодо ознайомлення відео доказами було задоволено в повному обсязі, також інспектором були відібрані письмові пояснення та клопотання щодо перенесення розгляду справи. Однією з підстав для задоволення позову судом першої інстанції визначено, що перевищення швидкості транспортного засобу Ниссан зафіксовано приладом 01.01.2020 року о 11:19:31( фото файл №6675). Однак, відповідно до відеозапису з нагрудного карману поліцейського DSJX301128_АН1128 в цей час відбувається перевірка посвідчення водія ОСОБА_1 . Тобто відео з приладу та з нагрудного карману спростовують один одне. Між тим, з роздруківки фотознімка здійсненого приладом TruCam LTI20/20 та відео вбачається, що на них зафіксовано транспортний засіб позивача та встановлено, що даний автомобіль рухався зі швидкістю 74 км/год. о 11 годині 19 хвилин (а.с.52). Таким чином, наявність порушення позивачем вимог ПДР підтверджена належним чином. При цьому апеляційний суд враховує практику Верховного Суду, який, зокрема, в постанові від 28.11.2018 в справі № 537/1214/17 дійшов висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильного номера будинку… не спростовує порушення позивачем вимог… Правил дорожнього руху, та є опискою, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, вищевказане порушення вчинено... Отже в даному випадку основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення (номер в Єдиному реєстрі судових рішень - 78192067). Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі фото, відеофіксації, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, дати та часу в оскаржуваній постанові, доводів та пояснень сторін дає підстави стверджувати, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є в повній мірі доведений відповідачем. Поліцейським надано суду належно допустимі, достатні докази правомірності оскаржуваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, - апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні. Не встановлені апеляційним судом і будь-які порушення з боку відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення. При прийнятті такого рішення, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Враховуючи наведене, суд вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції- скасуванню. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2020 року у справі № 263/182/20 - задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 лютого 2020 року у справі № 263/182/20 - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича про скасування постанови поліцейського Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Сперелупа Олександра Сергійовича від 01.01.2020 року серії ЕАК №1926303 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 31 березня 2020 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлено 31 березня 2020 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв