LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд638/19145/19

від 11.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/19145/19 Суддя суду 1 інстанції: Аркатова К.В. Провадження № 33/818/314/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Чопенко Я.В., за участю захисника Кайдашова В.С., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2020 року, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , 1990 року народження, громадянин України, мешканець м. Харків. - визнаний винним в скоєнні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і притягнутий до адміністративної відповідальності в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 грн. 20 коп. Судом зазначено, що 06.11.2019 року близько 21 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ 21011», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Клочківській, 117, в м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі захисник просить постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2020 року скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. Заслухавши пояснення захисника в підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що 06.11.2019 року близько 21 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ 21011», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Клочківській, 117, в м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Дані обставини підтверджуються і відеозаписами зробленими співробітниками поліції (а.с. 6) яким суд надав належну правову оцінку. Більш того, факт відмови саме ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується письмовим поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 4-5). Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що протокол не містить відомостей про свідків (зокрема, їх прізвища й адреси) апеляційним судом не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 205983 від 06.11.2019 року. (а.с. 1) Посилання на правову позицію, яка викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2018 року, справа №800/342/16 (800/514/15) та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.11.2019 року, справа №161/1202/17 апеляційним судом не приймається, так як, вони не мають преюдиційного значення, оскільки стосуються інших осіб та епізодів, що знаходяться за межами цієї справи. Крім того, справа розглядається у відповідності до вимог КУпАП, а постанова на яку посилається апелянт в порядку КАСУ. Більш того, в Україні не діє принцип прецедентного права. Також судом не приймається посилання захисника на той факт, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, хоча ним було подане клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 тимчасово непрацездатний, листок непрацездатності відкритий в КНП «Міська поліклініка» ХМР, оскільки матеріали справи не містять жодних даних, які б це підтверджували наявність медичних документів. Не надано цих матеріалів і в суд апеляційної інстанції. Районний суд врахував обмежені строки розгляду справи, відсутність вимог обов`язкової участі особи, щодо якої розглядається протокол за даною категорією справ, ненадання доказів поважності причин неявки в судове засідання. Крім того, права ОСОБА_1 були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді, однак він не з`явився в судове засідання і апеляційного суду. Посилання на вимоги ст.277-2 КУпАП заслуговує на увагу. Між тим, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Таким чином ОСОБА_1 не позбавлений був обов`язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, а тому апеляційний суд вважає такі дії позицією захисту направленою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення За наведених обставин доводи захисника про те, що ОСОБА_1 та його не повідомили про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції по суті штучно створена та розцінюється апеляційним судом як позиція захисту з метою уникнення від передбаченої законом відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник суду не надали. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, в результаті чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Покарання призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.33 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду Я.В. Чопенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»