Постанова Херсонський апеляційний суд № 662/2711/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙ СУД номер справи: 662/2711/18 Головуючий в І інстанції Тимченко О.В. номер провадження: 22-з /819/25/2020 Доповідач Полікарпова О.М. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2020 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарДундич А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє Калімбет Тетяна Адамівна про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області у складі судді Тимченко О.В. від 17 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення збитків за невиконання договірних зобов`язань, В С Т А Н О В И В: 04 березня 2020 року до Херсонського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якої діє Калімбет Т.А. про винесення у зазначеній справі додаткового рішення про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею під час апеляційного розгляду справи в сумі 6726,40 гривень. З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У липні 2019 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до АТ КБ «ПриватБанк»про стягнення збитків за невиконання договірних зобов`язань. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2019 року в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення збитків за невиконання договірних зобов`язань задоволено в повному об`ємі. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 17 980,46 гривень, 3% річних в розмірі 951,73 гривень, інфляційні втрати у розмірі 21 091,08 гривень та кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень, всього 44 023,27 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити. Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2019 року скасовано та постановлено нове. Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 331,41 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 17980,46 гривень, відсотків за кредитним договором в сумі 3757,82 гривень, пені в сумі 593,13 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 3390,13 гривень. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати сплачені нею на правничу допомогу в сумі 780 гривень. У заяві ОСОБА_1 та адвоката Калімбет Т.А., яка діє від її імені ставиться питання про стягнення витрат на правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції. У відзиві на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник АТ КБ «ПриватБанк» Логвіновська А.А. вказує на те, що на підтвердження вказаних витрат не надано доказів сплати послуг правової допомоги, які б підтверджували надання правничої допомоги по даній справі та містили дані про їх платника та отримувача, підставу сплати, у взаємозв`язку з договором про надання правової допомоги, актом здачі-приймання наданих послуг, які б могли бути належним доказом на підтвердження отримання адвокатом від позивача гонорару за надання правничої допомоги. Документів щодо судових витрат і розрахунків за надання правової допомоги, стосовно яких ставилося питання, в справі немає. Крім того, вважає що розрахунок щодо зазначення адвокатом про участь у чотирьох засіданнях, на які вона витратила чотири години, підлягає зменшенню, оскільки відповідно до журналу, кожне судове засідання відбувалось, у середньому, по 10 хвилин. Завищеним також є і час надання правової допомоги адвоката поза судовим засіданням та розмір гонорару за виконання правових послуг у вигляді написання відзиву, ознайомлення з документами, які надійшли на електронну пошту адвоката. Також звертає увагу апеляційного суду на те, що 27 лютого 2020 року, під час судових дебатів, представником відповідача не заявлялось клопотання про відшкодування судових витрат та не надано їх орієнтовний розрахунок. Кошти, внесені на рахунок 27.02.2020 р. були внесені після розгляду справи, тому їх не можна вважати такими, що пов`язані з розглядом саме цієї справи. Просить суд відмовити у задоволенні заяви. У судове засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, тому колегія суддів вважає можливим справу розглянути у їх відсутність. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені позивачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Калімбет Т.А. було укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги розмір гонорару розраховується у погодинній оплаті за складання процесуальних документів в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатної особи на день винесення судового рішення, за участь у одному судовому засіданні у фіксованому розмірі - 40% від прожиткового мінімуму для працездатної особи на день винесення судового рішення. Сума гонорару сплачується після оголошення судового рішення. Згідно розрахунку витрат на правову допомогу адвокатом Калімбет Т.А надавалася ОСОБА_1 правова допомога наступного змісту: подання відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» та відправлення його поштою до Херсонського апеляційного суду, ознайомлення з документами, які надійшли на електронну пошту адвокату від апелянта, подання клопотання та відправлення його поштою до Херсонського апеляційного суду, представництво в суді апеляційної інстанції у 4 судових засіданнях. Відповідно до квитанції №1 про сплату гонорару за надання правової допомоги гонорар за надання правової допомоги у цивільній справі № 662/2711/18 визначено на підставі договору про надання правової допомоги №48 від 14.12.2019 р., додаткової угоди до договору та розрахунку від 27.02.2020 р. та складає 6 726,40 гривень. Згідно постанови Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що стягнення витрат на правову допомогу у цій частині стягненню не підлягає. Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу в частині частково задоволених позовних вимог АТ «ПриватБанк», колегія суддів зазначає наступне. Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково, у розмірі 61 % від заявлених вимог АТ КБ «Приват Банк», тому витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 , підлягають стягненню, у порядку визначеному ст. 141 ЦПК, пропорційно до відхиленої частини вимог АКТ КБ «ПриватБанк», а саме у розмірі 39 %, що становить 1311,65 грн. (6 726,40 гривень: 2 вимоги х 39%). Посилання представника АТ КБ «ПриватБанк» про завищення розрахунку щодо часу затраченого адвокатом для підготовки до судових засідань в суді апеляційної інстанції та щодо участі у вказаних судових засіданнях судом не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правову допомогу, оскільки такий розмір винагороди відповідає умовам договору та додаткової угоди до договору, зокрема щодо розміру гонорару за участь у одному судовому засіданні який розраховується у фіксованому розмірі - 40% від прожиткового мінімуму для працездатної особи на день винесення судового рішення, а час на складання та подання документів під час підготовки до судового засідання колегія суддів вважає обґрунтованим. Щодо твердження представника АТ КБ «ПриватБанк» про недотримання строків подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу та ненадання заявником орієнтовного розрахунку, колегія суддів зазначає наступне. В судовому засіданні 27 лютого 2020 року, під час судових дебатів, адвокатом Калімбет Т.А. було заявлено клопотання про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрат на правничу допомогу у судді апеляційної інстанції. Строк для подачі доказів про понесені судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, закінчувався 03 березня 2020 року. Письмова заява про стягнення витрат на правничу допомогу разом з доказами на підтвердження понесених витрат була направлена поштою, згідно поштового штемпеля, 02 березня 2020 року, тобто у строки, передбачені законодавством. Суд також звертає увагу на те, що необхідність надання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може» відмовити, а не «відмовляє». Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи (аналіз апеляційної скарги та складання відзиву на неї, заявлення у справі клопотань), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням поданого представником позивача заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1311,65 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє Калімбет Тетяна Адамівна про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Ухвалити додаткове судове рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення збитків за невиконання договірних зобов`язань, Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи в сумі 1311,65 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко