Постанова 4807 № 322/131/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/175/20 Головуючий в 1-й інстанції - Гасанбеков С.С. Єдиний унікальний №322/131/20 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А. Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 лютого 2020 року стосовно нього, в с т а н о в и в: постановою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 лютого 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в СФГ «КСС», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Як зазначено в постанові, 29.01.2020, о 15 годині 20 хвилин, на вул. Шкільній в с. Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області, в районі будинку № 41, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Yamaha (скутер) без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рогової порожнини, незв`язна мова). проходити медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Драгер» та в найближчому медичному закладі ухилився шляхом категоричної відмови в присутності свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп`яніння, а тому огляд вважається недійсним. В протоколі не сформульована суть правопорушення, звинувачення є незрозумілим, оскільки зазначено, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та одночасно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вважає, що його відмова від проходження медичного огляду є правомірною, оскільки Інспектором було порушено вимоги та алгоритм дій щодо направлення особи для проходження медичного огляду для виявлення стану алкогольного сп`яніння, а саме: на час його відмови не було оформлене направлення в медичний заклад, вчасно не залучено свідків, хронологія подій, зазначена в протоколі суперечить висвітленій хронології подій, вказаній в інших матеріалах справи. В даній справі документи мають розбіжності, протокол складений неналежним чином, а отже не являється неналежним доказом, у зв`язку з чим відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. В апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі. Справа розглядається без участі ОСОБА_1 по наявним в ній матеріалам в межах апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 визнав вищезазначені обставини та пояснив, що він дійсно на момент зупинки транспортного засобу поліцейським мав запах алкоголю, оскільки напередодні вживав алкоголь. З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №062527 від 29 січня 2020 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.1); актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія до Новомиколаївської центральної районної лікарні з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 січня 2020 року (а.с.5-6); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3-4); відеозаписом, який міститься на доданому до матеріалів справи оптичному носії DVD-R, на якому зафіксовані обставини події від 29.01.2020 року. Більш того, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноруч зазначив, що випив 150 г горілки. При перегляді відеозапису було встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання спиртних напоїв, зазначивши, що тест покаже позитивний результат, оскільки він вживав горілку, а потім сів за кермо скутера. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами. Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №062527 від 29 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. З зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом. Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки в ньому не зазначена суть правопорушення, є безпідставними. В наявному в матеріалах справи протоколі докладно викладена суть адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 керував транспортним засобом в явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я у встановленому порядку останній відмовився, також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Зі змістом протоколу був ознайомлений, в протоколі наявні підписи свідків, які були присутні на місці події. Крім того, зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час огляду, що підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, оскільки вважав, що тест покаже позитивний результат через вживання ним горілки. Відмовився також від проходження огляду такого огляду і у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків. Підстав сумніватися в достовірності вказаних пояснень у апеляційного суду немає. А тому доводи ОСОБА_1 про невідповідність протоколу вимогам закону, є безпідставними. Таким чином, порушення, на які звертав увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення, до того ж останній не заперечував факт керування транспортним засобом, тобто фактичні обставини справи не оскаржував. Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 лютого 2020 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 322/131/20