Постанова 4856 № 723/5209/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 723/5209/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 26 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : в грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сторожинецького районного суду Чернівецької області з позовом до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання № 111-28/2018 від 30 травня 2018 року "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою 0,0721 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по вулиці Сторожинецькій села Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області та розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання № 200-31/2018 від 03 серпня 2018 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" в частині затвердження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_2 , (п/п НОМЕР_3 вид 17.03.2004) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0721 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 7324582000:01:003:0949, за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 та частині проведення державної реєстрації права приватної власності в установленому законодавством порядку. Визнати протиправним та скасувати рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання № 149-42/2019 від 27.06.2019 р. "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", в частині відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителю АДРЕСА_2 (п/п НОМЕР_1 від 28.03.2008 р., код - НОМЕР_2 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою 0,0721 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 . Зобов`язати Великокучурівську сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області повторно розглянути на черговій сесії заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель громадської та житлової забудови, розташованої по АДРЕСА_2 з прийняттям обґрунтованого та законного рішення. Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 27.01.2020 позивачем на виконання ухвали від 14.01.2020 подано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що позивачем здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, а також він вже неодноразово звертався до судів у зв`язку із порушенням його прав, однак, вказане не призвело до належного захисту його прав. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Підставами, які лягли в основу апеляційної скарги є порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не повне дослідження усіх обставин справи, що призвели до прийняття протиправного рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Підставами для залишення позовної заяви без руху стали наступні обставини: - подання позовної заяви поза межами шестимісячного строку (позивачем не подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази в підтвердження таких обставин); - не подання документу про сплату судового збору в сумі 2305 грн. 20 коп. 27.01.2020 позивачем на виконання ухвали від 14.01.2020 подано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що позивачем здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, а також він вже неодноразово звертався до судів у зв`язку із порушенням його прав, однак, вказане не призвело до належного захисту його прав. Разом з тим, суд першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали виходив з того, що згідно інформації із системи "Діловодство спеціалізованого суду" у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Брезіна Т.М.) перебувала адміністративна справа № 824/1492/19-а за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії. В поданому до суду позові ОСОБА_1 просив суд прийняти рішення, яким: - визнати протиправним та скасувати рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання Рішення № 111 - 28/2018 від 30.05.2018 р. "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою 0,0721 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 та розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність; - визнати протиправним та скасувати рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання № 200-31/2018 від 03.08.2018 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", в частині затвердження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_2 , (п/п НОМЕР_3 вид 17.03.2004 року) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0721 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 7324582000:01:003:0949, за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 та в частині проведення державної реєстрації права приватної власності в установленому законодавством порядку; - визнати протиправним та скасувати рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області VII скликання № 149-42/2019 від 27.06.2019 р. "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", в частині відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителю АДРЕСА_2 (п/п НОМЕР_1 від 28.03.2008 р., код - НОМЕР_2 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою 0,0721 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 ; - зобов`язати Великокучурівську сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області повторно розглянути на черговій сесії заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель громадської та житлової забудови, розташованої по АДРЕСА_2 з прийняттям обґрунтованого та законного рішення. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №824/1492/19-а відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому роз`яснено, що розгляд та вирішення такої справи має здійснюватись в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги, заявлені у цьому позові та позовні вимоги заявлені у справі №824/1492/19-а, є аналогічними. Тобто, позивачем повторно заявлено до тієї самої особи адміністративний позов з тих самих предмета і підстав. На підставі зазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2019 у справі №824/1492/19-а відмовив позивачу у відкритті провадження у справі за позовом, поданим до того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і в справі №723/5209/19, суддя вважає, що з огляду на припис частини 5 статті 170 КАС України позивач не зможе реалізувати його право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства, а отже необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №723/5209/19. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно з ч.1, 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. При визначені судової юрисдикції щодо вирішення справи, суду необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктивного складу сторін, предмету спірних правовідносин. Визначення поняття "адміністративна справа" наведено в п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; - хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Крім того, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Таким чином, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Предметом таких спорів є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Крім того, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року за № 5 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Разом з тим, як встановлено колегією суддів ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 в справі № 824/1031/19-а позовну заяву ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу, у зв`язку з невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 в справі №824/1218/19-а позовну заяву ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області - повернуто позивачеві, у зв`язку з відкликанням до відкриття позовної заяви. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 в справі 824/1492/19-а відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії, у зв`язку з тим, що подана позовна заява не підлягає розгляду адміністративним судом, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В свою чергу, в даних справах позивачем є ОСОБА_1 , який звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача. Крім того, як встановлено колегією суддів рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29.05.2018 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житлом, а саме: будинком АДРЕСА_2 . Враховуючи наведене, а також, той факт, що з описової частини позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області в частині державної реєстрації права власності земельної ділянки площею 0,0721 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 7324582000:01:003:0949, за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташованої по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що в даних правовідносинах все ж таки виникає спір про право власності, а тому даний спір має переглядатись в порядку цивільного судочинства. Однак, як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 не оскаржував ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.12.2019. В свою чергу, суд переглядає саме ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.01.2020, яка прийнята на підставі ч.5 ст.170 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким судовим рішенням суду першої інстанції, оскільки ч.5 ст.170 КАС України передбачається, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 в справі 824/1492/19-а відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії, у зв`язку з тим, що подана позовна заява не підлягає розгляду адміністративним судом, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 в справі 824/1492/19-а не була оскаржена. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті позовного провадження. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у відкритті провадження в межах даної справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.