Постанова 4857 № 460/2315/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2315/19 пров. № А/857/397/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 460/2315/19 (головуюча суддя Друзенко Н.В., м. Рівне) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Високовольтний союз - РЗВА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В : 19 вересня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Високовольтний союз - РЗВА звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15 серпня 2019 року за №0007894812 та №0007904812. Рішенням від 12 листопада 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0007894812, №0007904812 від 15.08.2019, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби. Також суд стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Високовольтний союз - РЗВА за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір в сумі 19210,03 грн. Після ухвалення вказаного рішення 18 листопада 2019 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТзОВ ,,Високовольтний союз - РЗВА витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.. Додатковим рішенням від 28 листопада 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд стягнув на користь ТзОВ ,,Високовольтний союз - РЗВА за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 3000,00 грн.. Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що стороні, яка претендує на компенсацію судових витрат, слід подати до суду разом з першим документом по суті справи, тобто разом з позовом або відзивом на позов попередній розрахунок таких витрат, куди включаються вже понесені витрати і/або очікувані витрати, у тому числі на адвоката, експертів і проведення експертизи, залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, тощо. Ні позивач, ні представник позивача не направив до суду заяву про розподіл судових витрат, а також не було надано6 підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу з першим документом по суті справи та очікуваних витрат; нормативно- правових обґрунтувань щодо складності супроводження даної справи; обґрунтувань щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та обґрунтованості витраченого часу для їх виконання, чим порушено вимоги ч.9 ст. 79 КАС України. Надані Акти прийомки-передачі хоч і містять опис робіт (дії у справі), але не вказують на здійснені виконавцем витрати, необхідні для надання правничої допомоги (час, кошти тощо), а лише визначають загальну суму, на яку надані послуги. Доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем (замовником), його представниками не надано, і навіть зважаючи на наявність інформації щодо витраченого часу (у годинах), погодинної ставки та розміру винагороди ( у гривнях), що виключає можливість їх визначення у якості доказу щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною в розумінні статті 134 КАС України. З огляду на викладене, відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. ТзОВ ,,Високовольтний союз - РЗВА подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність додаткового рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції керувався тим, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 415 грн 40 коп., а не заявлених 12 694 грн 28 коп. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Суд зазначає, що на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17. Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що до клопотання представник позивача долучив договір про надання правової допомоги від 19.01.2018 та додаткову угоду до нього від 18.12.2018, додаток до договору від 03.09.2019, за яким вартість послуг з надання правової допомоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №0007894812, №0007904812 від 15.08.2019 визначена на рівні 3000 грн.; платіжне доручення №9486 від 13.11.2019 на оплату ТзОВ ,,Високовольтний союз - РЗВА 3000,0 грн. за юридичну допомогу згідно додатку до договору про надання правової допомоги від 03.09.2019, акт №02/19-РЗВА приймання-передачі наданої правової допомоги та звіт про надану правову допомогу, за яким було виконано такі роботи: аналіз Акту перевірки №130/28-10-48-12/34704105 від 23.07.2019 та первинних, бухгалтерських, податкових та інших документів, які були предметом податкової перевірки, а також податкових повідомлень-рішень на предмет наявності правових підстав для їх оскарження 4 год., аналіз чинного законодавства України з урахуванням специфіки та особливості справи клієнта, а також аналіз правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм права, які мають бути застосовані у цій справі 1 год., надання правової консультації замовнику на предмет обраної правової позиції по представленню прав та інтересів замовника у суді 1 год., підготовка позовної заяви та копії документів, які додаються до позовної заяви, а також забезпечення подання позовної заяви з додатками до суду 5 год., підготовка та подання до суду заяви про виклик свідків 20 хв., аналіз відзиву відповідача на позовну заяву 1 год., підготовка до розгляду та представництва інтересів клієнта в судових засіданнях Рівненського окружного адміністративного суду у справі; Консультації та переговори з клієнтом щодо представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, отримання інструкцій та доручень щодо правової позиції у справі та особливостей її відстоювання; Безпосередня участь та представництво інтересів клієнта адвокатом АБ ,,Миколи Бляшина в судових засіданнях Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/2315/19 в кількості 3 год. Апеляційний суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі ,,East/West Allianse Limited суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд першої інстанції підставно врахував суть спору, що розглядався, а також документальне підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги позивачу і їх вартість на рівні 3000 грн. та факт підтвердження представництва адвокатом інтересів позивача у судових засіданнях протоколами судового засідання. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційних скарг про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг. Інші, зазначені позивачем та відповідачем в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 460/2315/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 27.03.2020.