Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1992/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1992/19 Категорія: 111031101 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Місце ухвалення: м. Херсон Дата складання повного тексту: 28.11.2019 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. при секретарі - Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки: - від 09 квітня 2019 року №0039807-5113-2103, на суму 1 049,89 грн.; - від 08 серпня 2019 року №0021949-5113 на суму 518,30 грн.; - від 08 серпня 2019 року №0021948-5113-2103 на суму 902,40 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що позивачем отримані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017 та 2018 роки. Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними з огляду на те, що, по-перше, в повідомленнях-рішеннях від 08 серпня 2019 року вказана адреса: 335053, м. Севастополь, АДРЕСА_2 . Разом з тим, з відкритих джерел Інтернету відомо що, будинок з такою адресою у м. Севастополі відсутній. Існує будинок із адресою: АДРЕСА_3 . Позивач зазначає, що він не є власником квартири АДРЕСА_2 . До 2014 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 . За цією ж адресою він був зареєстрований, як фізична особа-підприємець (далі ФОП). По-друге, позивач вказує, що він зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_7 . Відповідно до листа відповідача від 12 серпня 2019 року, контролюючий орган вказує на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 157,6 кв.м. та посилається на рішення Антонівської селищної ради (далі Антонівська СР) від 30 червня 2015 року №705 та №169 від 10 березня 2017 року. Однак, рішенням Антонівської СР №705 встановлені пільги із сплати податку на нерухоме майно, відповідно до яких і позивач, і об`єкт нерухомості підпадають під вказані у рішенні пільги, що призводить до звільнення позивача від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017 та 2018 роки. Крім того, позивач звертає увагу на те, що він є власником 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_7 . З огляду на викладене позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності фізичної особи ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 157,6 кв.м. Згідно рішення Антонівської СР від 10 березня 2017 року №169 для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб та розташовані на території м . Херсона , на 2018 рік встановлена ставка 0,75% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного року, за 1 кв.м. бази оподаткування (24 грн.). Відповідачем здійснено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та винесено до фізичної особи ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2019 року №0039807-5113-2103 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 1 049,89 грн., яке направлене на поштову адресу платника податків. Згідно рішення Антонівської СР від 30 червня 2015 року №705 для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб та розташовані на території м. Херсона, на 2016 рік встановлена ставка 1% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного року, за 1 кв.м. бази оподаткування (13,78 грн.). ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та винесено до фізичної особи ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2019 №0021949-5113-2103 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 518,13 грн. та №0021948-5113-2103 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 902,40 грн. На підставі викладеного та посилаючись на ст. 266 ПК України, відповідач вважав податкові повідомлення-рішення правомірними та просив відмовити у задоволенні позову. Позивачем подано відповідь на відзив, зі змісту якого убачається, що позивач наполягає на задоволенні позову та звертає увагу, що позивач є власником 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 157,6 кв.м. Наявність у позивача іншого нерухомого майна відповідачем не доведене. Посилаючись на те, що відповідачем не надано жодного доказу правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просив їх скасувати. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 09 квітня 2019 року №0039807-5113-2103 на суму 1 049,89 грн.; від 08 серпня 2019 року №0021949-5113 на суму 518,30 грн.; від 08 серпня 2019 року №0021948-5113-2103 на суму 902,40 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, ідентифікаційний код 39394259) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначає, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності фізичної особи ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 157,6 кв.м., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно відповідно до ст. 266 ПК України. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що апелянт не спростував факти і докази, які були викладені позивачем у позовній заяві, не вказав в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин справи у справі або застосування норм права в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 вересня 2019 року, у власності фізичної особи ОСОБА_1 перебуває 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 187,6 кв.м. (житлова площа 77,4 кв.м.). Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2014 року. Відомості про право власності внесені до Реєстрів 18 серпня 2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15222049. За цією ж адресою позивач зареєстрований як ФОП. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_9 . Вищевказана інформація підтверджується наданими сторонами доказами. 09 квітня 2019 року ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняте податкове повідомлення-рішення №0039807-5113-2103, відповідно до якого позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 року у сумі 1 049,89 грн. Крім того, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2019 року: - №0021948-5113-2103, відповідно до якого позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 902,40 грн.; - №0021949-5113-2103, відповідно до якого позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у сумі 518,13 грн. З огляду на те, що позивач не є власником нерухомого майна, зазначеного в адресі податкових повідомлень-рішень (335053, м. Севастополь, АДРЕСА_2 ), звернувся до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із запитом про надання інформації. Відповідно до листа відповідача від 12 серпня 2019 року №3316/С/21-22-51-13 контролюючим органом повідомлено позивача про те, що згідно даних АІС "Податковий блок" у власності ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальна площа 157,6 м2. Згідно рішення Антонівської СР від 10 березня 2017 року №169 для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб та розташовані на території м . Херсона , на 2018 рік встановлена ставка 0,75% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного року, за 1 кв.м. бази оподаткування (24 грн.). Відповідачем здійснено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та винесено до фізичної особи ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2019 року №0039807-5113-2103 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 1 049,89 грн., яке направлене на поштову адресу платника податків. Згідно рішення Антонівської СРи від 30 червня 2015 року №705 для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб та розташовані на території м. Херсона, на 2016 рік встановлена ставка 1% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного року, за 1 кв. м бази оподаткування (13,78 грн.). У результаті проведеної звірки було донараховано за 2016-2017 роки суму 1 420,53 грн. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, 05 вересня 2019 року позивач оскаржив їх в адміністративному порядку та просив ДФС України скасувати податкові повідомлення-рішення з підстав аналогічних, викладеним у даному позові. ДФС України прийнято рішення від 27 вересня 2019 року №С/99-00-08-05-4-14 про продовження строку розгляду скарги. Відповідно до рішення ДФС України від 23 вересня 2019 року №С/99-00-08-05-04-14 у задоволенні скарги відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2019 року №0039807-5113-2103 на суму 1 049,89 грн., від 08 серпня 2019 року №0021949-5113 на суму 518,30 грн. та від 08 серпня 2019 року №0021948-5113-2103 на суму 902,40 грн. протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником лише 1/2 частини житлового будинку загальною площею 157,6 кв.м., тобто у власності позивача перебуває об`єкт площею 78,8 кв.м. Таким чином, площа частини житлового будинку, що належить позивачу на праві приватної власності менша, ніж встановлена база оподаткування об`єкта, яка підлягає оподаткуванню. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, 266 ПК України, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Пунктами 266.1-266.3 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Пунктом 266.4 ст. 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку. Так, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп."а" або "б" пп.266.4.1 п.266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку Судова колегія зазначає, що відповідно до положень пп.266.1.2 п.266.1 ст. 266 ПК України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно убачається, що позивач є власником лише 1/2 частини житлового будинку загальною площею 157,6 кв.м., тобто у власності позивача перебуває об`єкт площею 78,8 кв.м., що, в свою чергу, спростовує доводи апелянта. Таким чином, площа частини житлового будинку, що належить позивачу на праві приватної власності менша, ніж встановлена база оподаткування об`єкта, яка підлягає оподаткуванню. Доводи апеляційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 26 березня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.