Ухвала КЦС ВС № 464/3441/17

Ухвала 24 березня 2020 року м. Київ справа № 464/3441/17 провадження № 61-4276ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 02 березня 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з наступних підстав. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ). Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини четвертої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням. Вказана касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, зокрема, у разі посилання на правові висновки Верховного Суду необхідно обґрунтувати належним чином те, в чому полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права у даних відносинах та невідповідність цих висновків правовій позиції Верховного Суду у аналогічних правовідносинах. Як убачається зі змісту касаційної скарги, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Оскільки посилань випадки, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 не містить, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій навести конкретні обов`язкові підстави для касаційного оскарження із відповідним обґрунтуванням. Крім того, ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги сплачено не у повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600,00 грн. Відповідно до підпункту першого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Враховуючи розмір оспорюваної суми, судовий збір за подання касаційної скарги становить 13 780,00 грн ((343 333,33 грн х 1 %) х 200 %). З урахуванням сплаченої суми судового збору, відповідно до квитанції від 02 березня 2020 року № 49364, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 609,98 грн (6 866,66 грн - 256,68 грн). Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 24 квітня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков