Ухвала КЦС ВС № 752/13958/19

УХВАЛА 16 березня 2020 року м. Київ справа № 752/13958/19 провадження № 61-18149св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив із того, що у позові не зазначено реєстраційний номер його облікової картки платника податків, номер і серія паспорту, відсутні зазначення про відомі номери засобів зв`язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти всіх сторін. Позивачем також не вказаний зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. Крім того, позовна заява не містить ціни позову та не сплачено судовий збір. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві. Ухвала суду мотивована тим, що недоліки, наведені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуті не були, а тому на підставі положень статті 185 ЦПК України суд вважав за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року повернуто без розгляду. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, а тому відповідно до вимог положення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень ЦПК України, відповідно до якого до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційної скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, скарга підлягає поверненню без розгляду. 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги без розгляду та направити справу для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У листопаді 2019 року справу № 752/13958/19 передано до Верховного Суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Сімоненко С. Ю. Мартєв Є. В. Петров