Постанова 4805 № 295/6489/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/6489/19 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М. Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/6489/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 19 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Євсюкова О.В., у якій просив визнати незаконною та такою, що не підлягає виконанню постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.02.2020; визнати незаконними усі подальші дії та рішення державного виконавця, направлені на реалізацію цієї постанови. Скаргу мотивував тим, що згідно із рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2019 року з нього стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 26.04.2019 та до досягнення дитиною повноліття в розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 19 грудня 2019 року був виданий виконавчий лист, а 14.01.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Євсюковим О.В., відкрито виконавче провадження. 05.02.2020 вказаним державним виконавцем прийнята постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вважає її незаконною та такою, що не підлягає виконанню, оскільки у ній змінено предмет та обсяг стягнення, визначений рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2019 року; розрахунок та розмір боргу є незрозумілим. Також, на думку скаржника, довічне грошове утримання судді у відставці не є ні доходом, ані заробітком судді, воно не включено до визначеного постановою КМУ від 26.02.1993 №146 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Крім того, виконання оспорюваної постанови доручено Шевченківському об`єднаному управлінню ПФ України в м.Харкові, однак дана установа припинена. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу, заперечення щодо поданих заяв чи клопотань до суду не надходило. Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Євсюкова О.В., будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився заяв та клопотань не подавав. ОСОБА_1 , подав клопотання про розгляд справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Стягувач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Соломонюк С.А. під час розгляду справи апеляційну скаргу не визнали, просили залишити її без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14 серпня 2019 рокуз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.04.2019 до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 14.01.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Євсюковим О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60953111. 05 лютого 2020 року вказаним державним виконавцем прийнята постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, який згідно із відповіді на запити до Пенсійного фонду України є таким що отримує пенсію. Тому даною постановою звернено стягнення на доходи боржника, який отримує дохід у Шевченківському об`єднаному Управлінні ПФ України в м. Харкові (а.с.5). Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 447 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Порядок стягнення аліментів визначено статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.1,3,6 ст.71 названого Закону виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Як встановлено у ч.1 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано випадки коли на кошти боржника не може бути звернено стягнення по аліментним виплатам. Так, відповідно до ст.73 названого закону стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

2. Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує довічне утримання судді (а.с.8). З огляду на наведені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та фактичні обставини справи встановлені судом, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності порушень зі сторони державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 05.02.2020 та правильно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання скаржника на те, що у нього відсутні як заробітна плата так і будь-які інші доходи, з яких законом дозволяється проводити стягнення аліментів, є необґрунтованим з огляду на таке. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) можуть присуджуватися у двох формах: 1) у частці від доходу її матері, батька; 2) у твердій грошовій сумі. Як вище зазначалось, судовим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 26.04.2019 та до досягнення дитиною повноліття в розмірі ј частини доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, судовим рішенням присуджено стягувати із ОСОБА_1 кошти на утримання дитини у частці від його доходів. Оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує довічне утримання судді, тому вказані кошти і являються його доходом, з яких мають провадитися аліментні утримання. Довічне грошове утримання судді у відставці не входить до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення по аліментним виплатам, визначених у ст.73 Закону України «Про виконавче провадження» та п.12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №

146. Описки, допущені в тексті оскаржуваної постанови, можуть бути виправлені державним виконавцем, а спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження»). Оскільки ухвала суду постановлена із дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений: 25 березня 2020 року