Постанова Дніпровський апеляційний суд № 173/2521/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/221/20 Справа № 173/2521/19 Суддя у 1-й інстанції - Бурхан С. М. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн. На розгляді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебували матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 304219 від 30.09.2019 року, 28.08.2019 року о 21 годині 54 хвилин на 208 км а/д М-03 "Київ - Харків - Довжанський", водій ОСОБА_1 керував т/з "DAF TE 95 XF" д/н НОМЕР_1 з напівпричепом "ЕХО 99981" д/н НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п.31.3 Б Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме 17.09.2018 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовуючи це тим, що не був присутній у судовому засіданні з об`єктивних причин і про результати розгляду справи йому стало відомо лише 14 січня 2020 року після отримання копії постанови. Також зазначає, що коли прийшов на судове засідання то суддя йому сказав, що розгляне справу за відсутністю ОСОБА_1 . В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що обставини, зазначені в постанові районного суду про те, що він повторно протягом року, а саме 17.09.2018 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не відповідають дійсності, оскільки 17.09.2018 року працівники поліції склали протокол за те, що гума на причепі не відповідала технічним даним, а саме в деяких місцях були незначні пошкодження. Вважає, що суд першої інстанції спотворив фактичні дані і зазначив у постанові, що він протягом року не своєчасно пройшов обов`язковий технічний контроль. Вказує на те, що постанову поліцейського від 17.09.2018 року про порушення ним ПДР за ч. 1 ст. 121 КУпАП він оскаржив в Департамент патрульної поліції в Чернігівській області, однак отримав лише супровідний лист без обґрунтованої відповіді. В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Чернов С.І. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу на підтримку апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 копію постанови районного суду не отримував, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя приходжу до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважаю за необхідне задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, суд першої інстанції не дотримався вищевказаних норм закону та дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП. Згідно ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який був долучений до матеріалів, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за відсутності правопорушника, про що свідчить і відсутність підпису ОСОБА_1 в графі "підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" тим більше підтверджень про отримання останнім повідомлень чи повісток від Департаменту патрульної поліції для складання протоколу в матеріалах відсутні. Окрім того, в порушенні ст. 254 КУпАП та "інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" - в матеріалах відсутні письмові пояснення свідків, в самому протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 . Також в матеріалах відсутнє підтвердження про отримання ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №304219 від 30.09.2019 року. Також суд першої інстанції, пославшись як на докази вини ОСОБА_1 - протокол про адміністративне правопорушення, не прийняв до уваги, що в протоколі не зазначено, чому відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, чим не виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП; не дослідив матеріали справи, не перевірив чи виконано поліцейськими вимог КУпАП, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності, та дійшов до помилкового висновку про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП. При цьому, апеляційний суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…». Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, оскільки під час апеляційного перегляду в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність як об`єктивної так і суб`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року відносно ОСОБА_2 - скасувати. Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко