Постанова Одеський апеляційний суд № 2/1522/11922/11

Номер провадження: 22-ц/813/4387/20 Номер справи місцевого суду: 2/1522/11922/11 Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д. Доповідач Черевко П. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого - Черевка П.М. Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., за участю секретаря - Фабіжевської Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 16 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія А», Державне підприємство Міністерства оборони «Південьвійськбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», про визнання дій щодо передачі права власності на квартиру незаконними, стягнення моральної шкоди, витребування квартири з чужого незаконного володіння, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, виселення та вселення, визнання інвестиційного договору та змін до нього недійсними, визнання недійсним акта прийому-передачі квартири, - ВСТАНОВИВ: У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія А», Державне підприємство Міністерства оборони «Південьвійськбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», про визнання дій щодо передачі права власності на квартиру незаконними, стягнення моральної шкоди, витребування квартири з чужого незаконного володіння, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, виселення та вселення, визнання інвестиційного договору та змін до нього недійсними , визнання недійсним акту прийому передачі квартири. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія А», Державне підприємство Міністерства оборони «Південьвійськбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», про визнання дій щодо передачі права власності на квартиру незаконними, стягнення моральної шкоди, витребування квартири з чужого незаконного володіння, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, виселення та вселення, визнання інвестиційного договору та змін до нього недійсними , визнання недійсним акту прийому передачі квартири,- залишено без розгляду. Вважаючи ухвалу суду незаконною ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 16 серпня 2018 року, направити справу для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів дійшла наступного висновку. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія А», Державне підприємство Міністерства оборони «Південьвійськбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», про визнання дій щодо передачі права власності на квартиру незаконними, стягнення моральної шкоди, витребування квартири з чужого незаконного володіння, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, виселення та вселення, визнання інвестиційного договору та змін до нього недійсними , визнання недійсним акту прийому передачі квартирисуд першої інстанції передчасно дійшов зазначеного висновку виходячи з того, що клопотання від представника позивача надійшло у вигляді сканованої копії з доданням сканованої копії договору про надання правової допомоги у якому відсутня дата укладання даного договору та копія ордеру адвоката Гупало П.М ., який не містить печатки. Проте колегія судів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів 2. 4. 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, гарантує право кожному на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Згідно практики Європейського суду з прав людини, а саме у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес. Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи. При цьому розуміння змісту норм Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права. Відповідно до вимог ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач у судові засідання призначені на 14.06.2018 року та 16.08.2018 року не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано. На судове засідання 16.08.2018 року позивач та його представник не з`явилися. Від представника надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами справи, так як 16.08.2018 року в представника закінчився договір про надання правової допомоги. Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. В контексті статті 59 Конституції України поняття «правова допомога» є багатоаспектним і включає в себе консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. При цьому у передбачених законом випадках, зокрема для захисту прав і свобод дітей, неповнолітніх батьків та для захисту від обвинувачення, відповідні державні органи, їх посадові та службові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечити надання зазначеним особам необхідної правової допомоги. Відповідно до Положення про ордер адвоката Затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2012 року №36 із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України №79 від 16 лютого 2013 року стаття 10 зазначає, що Ордер, який видається адвокатом, що здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності), Отже суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, щодо належності доказів повноважень представника позивача та відсутності поважних причин неявки позивача у судове засідання 16.08.2018 року. Викладені обставини судом з`ясовано неповно, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 3 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при невідповідності висновків суду обставинам справи. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 379, 381-384 ЦПК України апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 16 серпня 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 23.03.2020 року. Головуючий П.М. Черевко Судді: Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький