Постанова 4854 № 400/54/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/54/19 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 24.04.2019р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, - В С Т А Н О В И В: 04.01.2019р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.11.2018р. №ф-69938-17 на суму 15819,54грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що борг зі сплати єдиного внеску, включений до оскаржуваної вимоги, є неузгодженим; у вимозі відсутня інформація про підстави та період виникнення боргу, дані щодо акта перевірки, на підставі якого здійснено донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інформація про дату набрання нею чинності. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2019р. позов задоволений. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.11.2007р. №25220000000035140, яка перебувала на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Миколаєві Головного управління ДФС у Миколаївській області з 30.01.2008р. та займалась наступним видом діяльності: Код КВЕД 52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках. /а.с.10-16/ 14.11.2018 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області позивачу винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-69938-17 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15819,54грн. /а.с.18/ 27.12.2018р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , номер запису 25220060002035140. /а.с.11-16/ Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає позовні вимоги безпідставними виходячи з наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (надалі - Закон №2464). Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що саме дохід особи є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. На підставі вищевикладеного, урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності. Як зазначає позивач та встановлено судом першої інстанції, ніяких дій до фіскального органу вона не вчиняла, в тому числі, не визначила базу нарахування, що суперечить нормам чинного законодавства, так як ФОП ОСОБА_1 не отримано доходу у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, тому зобов`язана самостійно визначити базу нарахування. Відповідно до п.1, 3, 4, 5 ч.4 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 3 ч.14 ст.25 Закону №2464 визначено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки. Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (надалі - Інструкція № 449). Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції № 449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Згідно з п.4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом. Аналогічна правова позиція викладена в ряді постанов Верховного Суду від 07.08.2019 р. (справа №826/10973/17), від 11.09.2018 р. (справа №826/11623/16). Отже, ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в органах ДФС до 27.12.2018р., повинна була в разі відсутності доходу самостійно визначити базу нарахування, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ст.1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Згідно ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску. Згідно інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 , станом на 31.10.2018р. заборгованість зі сплати єдиного внеску становила 15819,54 грн. /а.с.27/ Сума боргу за 2017р. та за 9 міс. 2018р. по сплаті ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску контролюючим органом розрахована виходячи з розміру мінімального страхового внеску за місяць, який складав у 2017 році - 704грн, у 2018 році - 819,06грн. Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 3200грн. на місяць., а тому у 2017 році мінімальний страховий внесок складав 704грн. (3200/100х22), тобто за 2017р. позивач повинен був сплатити єдиний внесок у розмірі 8448грн. Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 3723грн. на місяць., а тому у 2018 році мінімальний страховий внесок складав 819,06 грн. (3723/100х22), тобто за 9 місяців 2018р. позивач повинен був сплатити єдиний внесок у розмірі 7371,54грн. Отже, за 2017р. та за 9 міс. 2018р. позивач повинна була сплатити єдиний внесок у розмірі 15819,54грн. (8448+7371,54), а тому оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018р. №Ф-69938-17 правомірно складена на підставі облікових даних ФОП ОСОБА_1 з інформаційної системи Головного управління ДФС в Миколаївський області. При цьому, слід зазначити, що відповідно до позовної заяви та матеріалів справи позивач у 2017-2018 роках не була найманим працівником, а тому відсутні у цей період будь-які відомості щодо сплати можливим роботодавцем за позивача єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції помилково встановив фактичні обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, тому рішення суду в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.