Постанова 4854 № 400/4453/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4453/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 08.01.2020 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними, - В С Т А Н О В И В: 10.12.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дій; скасування рішення про виключення його з реєстру від 01.10.2019р.; скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019р. в сумі 17835,51грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2019р. позовну заяву залишено без руху, з підстав невідповідності вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, а саме необхідності уточнення позовної вимоги про визнання дій протиправними шляхом зазначення, які саме дії відповідача є протиправними; приведення позовної вимоги про скасування рішення про виключення з реєстру від 01.10.2019р. у відповідність п.4 ч.5 ст.160 КАС України; надання рішення про виключення з реєстру від 01.10.2019р.; надання доказу про доплату судового збору в розмірі 0,40грн. за вимогу майнового характеру; надання доказу про сплату судового збору в розмірі 3842грн. за дві вимоги немайнового характеру, в разі уточнення вимог та приведення їх у відповідність нормам ст.160 КАС України. 02.01.2020р. ОСОБА_1 на виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2019р. подав уточнену позовну заяву разом з квитанцією про сплату судового збору в розмірі 3842,40грн. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р. повернено позивачу позовну заяву, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви відповідно до вимог ст.160 КАС України. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, з підстав порушення судом норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного. Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до частин першої та другої ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом. Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги. Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що позивач не усунув недоліків зазначених в ухвалі про залишення позову без руху, а саме не здійснив уточнення позовної вимоги про визнання дій протиправними шляхом зазначення, які саме дії відповідача є протиправними та приведення позовної вимоги про скасування рішення про виключення з реєстру від 01.10.2019р. у відповідність п.4 ч.5 ст.160 КАС України. Згідно з п. 4, ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а тому у разі необхідності після відкриття провадження у справі та під час підготовчого судового засідання суд має право відповідно заслухати уточнення позовних вимог. Тобто, суд першої інстанції у разі необхідності визначення остаточного предмету спору зобов`язаний це зробити в підготовчому провадженні. Також, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав, що позивачем не надано рішення про виключення його з реєстру від 01.10.2019р. При цьому, в уточненій позовній заяві позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про видачу рішення щодо виключення його з реєстру від 01.10.2019р., яке він зможе надати в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Отже, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов`язати відповідача надати такі. Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі. Таким чином, виявлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України, та в подальшому поверненням позовної заяви, з урахування приписів ст. 169 цього Кодексу. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Тобто, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до ст.320 КАС України у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.