Постанова 4852 № 175/4618/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 березня 2020 року м.Дніпросправа № 175/4618/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 175/4618/18 (головуючий суддя Озерянська С.І., судді: Верба І.О., Юрков Е.О., повний текст ухвали складено 05.02.2020р.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просив: - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 175/4618/18 переглянути за виключними обставинами; - скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 175/4618/18; - ухвалити у справі №175/4618/18 нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, пов`язаних з відмовою у здійсненні перерахунку пенсії, та про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати від 11.10.2018 року №18-311 вих.18 - задовольнити. В обґрунтування заяви зазначав, що за результатами розгляду адміністративної справи № 175/4618/18 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийняте рішення від 05.03.2019 року про відмову у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХII від 05.11.1991 року втратив чинність, а в новому Законі України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 року змінено первину редакцію частини 20 статті 86, та, у відповідності до внесених змін, порядок і умови перерахунку делегувались Кабінету Міністрів України. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України такий порядок протягом майже п`яти років не був розроблений, а отже, за висновком суду, підстави зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії - відсутні. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. За таких обставин, на думку заявника, у позивача виникло право, підтверджене Конституційним Судом України, на перерахунок пенсії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 175/4618/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невірне та неповне дослідження матеріалів справи, позивач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та задовольнити заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника у відкритому судовому засіданні. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Розгляд апеляційної скарги було призначено в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання з урахуванням наведеного вище, при цьому також враховує неможливість розгляду справ у відкритому судовому засіданні станом на 18.03.2020р. з урахуванням наявних постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та наказу голови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020р. №22-ОД. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 11.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії та надав оригінал довідки №18-311 вих.18 від 11.10.2018 року про заробітну плату. За результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 одержав відповідь за №393/03-26/26 від 17.10.2018 року, якою повідомлено, що на дату звернення нормативні документи щодо перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відсутні, підстав для здійснення перерахунку пенсії немає. 26.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просив: - визнати протиправним дії Головного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягали у прийняті рішення про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати від 11.10.18 за № 18-311 вих.18 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ); - зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними законом України від 05.10.1995 № 358/95 ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІ) з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.10.2018 № 18-311 вих.18 без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2018 року адміністративна справа № 175/4618/18-а була передана за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі № 175/4618/18 відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 не містить. Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі № 175/4618/18 набрало законної сили 05.04.2019 року. Відповідно до статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Так, 13.12.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким вирішено: 1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3) установити такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В даному випадку положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами втратили чинність з 13.12.2019 року. У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №№ 3-209/2018(2413/18, 2807/19) зазначено, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними рішення відповідача, яке було прийняте до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 05.03.2019 року у справі № 175/4618/18, положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню пенсійним органом. Аналогічна правова позиція при розгляді заяв про перегляд за виключними обставинами судового рішення викладена у постановах Верхового Суду від 05.02.2019 у справі №333/5015/15-а (касаційне провадження К/9901/59705/18), від 15.05.2019 року у справі 640/20317/16-а (касаційне провадження №К/9901/54752/18) та від 19.11.2018 року у справі №775/4893/18. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. При розгляді заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення, не встановлено винесення судом рішення, яке б підлягало виконанню, оскільки судом в задоволенні позову позивача було відмовлено. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даній справі не встановлено підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення від 05.03.2019 року у справі № 175/4618/18. Судом першої інстанції оскаржену ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 175/4618/18 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак