Постанова Харківський апеляційний суд № 646/8441/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №646/8441/19 Суддя 1-ї інстанції: Сірнко Ю.Ю. Провадження № 33/818/252/20 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20.03.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Білика Андрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою Білика А.В. на постанову судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 25.11.2019 року о 00.02 у м. Харкові по пр. Гагаріна, 302 керував транспортним засобом KIA CERATO, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST, а також в закладі охорони здоров`я (КЗОЗ ХОНД) у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат БіликА.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В апеляційній скарзі вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що не погоджується з викладеними у ньому обставинами, в стані алкогольного сп`яніння автомобілем не керував, Правил дорожнього руху не порушував. До протоколу про адміністративне правопорушення було додано власноручно написане пояснення на двох аркушах, про що самостійно зробив відмітку протоколі ОСОБА_1 , але в ході ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що цих пояснень там нема. ОСОБА_1 не погодився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не керував транспортним засобом, а використовував автомобіль не як транспортний засіб, а як місце для відпочинку. Співробітники поліції його автомобіль не зупиняли, сфальсифікували протокол про адміністративне правопорушення, а також обманним шляхом вимусили ОСОБА_1 принести з дому документи на автомобіль і посвідчення водія, мотивуючи це тим, що аналогічний автомобіль знаходиться у розшуку. Вказує, що стороною захисту в суді першої інстанції було заявлено клопотання про направлення матеріалу на доопрацювання, про допит свідків, але в їх задоволенні було відмовлено. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Білика А.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до вимог статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 1статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. ОСОБА_1 , надаючи пояснення наполягав на тому, що спитрні напої він вживав з своїм знайомим ОСОБА_3 у той момент, коли його автомобіль знаходився на стоянці при вимкнутому двигуні. Працівникам поліції, які підійшли до нього він пояснював те ж саме, але вони наполягли, щоб він дав їм документи на автомобіль, на пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого він відмовився, так як автомобілем не керував. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив ці пояснення. Свідок ОСОБА_4 пояснив апеляційному суду бачив свого знайомого ОСОБА_1 , який зупинив свій автомобіль на місці паркування і через деякий час під`їхали працівники поліції. Також він бачив, що разом з працівником поліції ОСОБА_1 заходив до під`їзду будинку, де він живе. Апеляційний суд вважає, що ці пояснення повністю узгоджуються з інформацією, що відображена на відеозапису з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться не в автомобілі, автомобіль взагалі не видно. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, або в закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився, наполягаючи на тому, що він не керував транспортним засобом, його автомобіль знаходився на стоянці в незаведеному стані. Вказував, що залишив автомобіль о 24 годині, і вже потім до нього підійшли працівники поліції. Крім того на відеозапису відображено, що ОСОБА_1 тривалий час викладав свої письмові пояснення на двох аркушах, які в матеріалах справи відсутні. Апеляційний суд приймаючи рішення про задоволення апеляційних вимог виходить з того, що наявний в матеріалах справи відеозапис не містить підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, інших доказів, які б це підтверджували в матеріалах справи немає. Крім того, відповідно до змісту рапорту інспектора поліції Ковальчука А.А. (а.с.8), транспортний засіб Kia Cerato, державний номер НОМЕР_1 перебував на парковці, і це підтверджує вищевикладені пояснення що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції, та на момент звернення до нього працівників поліції він не керував автомобілем. Положеннями ст. 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, постанова судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 62 Конституції України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білика Андрія Васильовича задовольнити. Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова набрала законної сили 20.03.2020 року. Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик