Ухвала КАС ВС № 824/186/18-а

УХВАЛА 24 березня 2020 року Київ справа №824/186/18-а адміністративне провадження №К/9901/7523/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, прийняту за заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2019 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2020 року ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу направив до цього ж суду для продовження розгляду. ГУ ПФУ не погодилося із ухвалою суду апеляційної інстанції і звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів вивчила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке. Право на касаційне оскарження визначено у статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Згідно з цією статтею учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Аналіз цієї статті дає підстави вважати, що відповідно до її частини першої до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, судовий розгляд в якій закінчено (частина третя статті 241 КАС), після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення. У частині другій статті, яка аналізується, йдеться про право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції. Нарешті у частині третій цієї статті зазначено виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду. Скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою згідно зі статтею 320 КАС скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена за заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, ухвала суду першої інстанції постановлена не по суті справи, а за заявою про виправлення помилки у виконавчому документі (стаття 374 КАС). За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена за заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, не може бути предметом касаційного оскарження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на викладене, керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Судді: А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець