Постанова 4852 № 160/3069/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3069/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у адміністративній справі № 160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Н» №0017505641 від 29.12.2018 р., яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачу збільшену суму грошового зобов`язання з ПДВ шляхом застосування штрафних санкцій на загальну суму 31 428 971,98 грн. Зазначене судове рішення оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим позивач просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача Апеляційна скарга позивача мотивована неправильністю застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України та доводить, що у даному спірному випадку не повинні застосовуватися штрафні санкції відповідно до цієї статті, оскільки відображені в акті перевірки податкові накладні були складенні та виписані на кінцевих споживачів, що не є платниками податку на додану вартість, а відтак не підлягали наданню отримувачу (покупцю). Апелянт вважає, що норма пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України трактується судом першої інстанції помилково і при вирішення спору у цій справі необхідно застосовувати підпункт 4.1.4 пункт 4.1 статті 4 цього кодексу, яка вказує на принцип презумпції правомірності рішень платника податку у разі, якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування Обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши повному встановлення судом першої інстанції фактичних обставин у справі та правильність їх юридичної кваліфікації і застосування до них норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволені вимог апеляційної скарги позивача, виходячи з нижченаведеного Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 08.02.2000р. та взято на облік у контролюючих органах від 25.04.1994р. за №4581 (в т.ч. як платника ПДВ від 07.07.1997р.). Оскаржуване позивачем у цій справі податкове повідомлення рішення форми «Н» за №0017505641 від 29.12.2018р., яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачу збільшену суму грошового зобов`язання з ПДВ шляхом застосування штрафних санкцій на загальну суму 31 428 971,98 грн., було сформовано Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки «Про результати камеральної перевірки» №74369/04-36-56-05/0332184 від 04.12.2018р., складеного за результатами проведеної контролюючим органом на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України в порядку п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України камеральної перевірки позивача фахівцем Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за 2016 рік; за 2017 рік; січень 2018 року; березень 2018 року; квітень 2018 року; травень 2018 року; липень 2018 року; вересень 2018 року; жовтень 2018 року». Відповідно висновків Акту перевірки, контролюючий орган дійшов до висновку про порушення підприємством позивача граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних перелічених в акті перевірки виписаних КПТМ «Криворіжтепломережа» податкових накладених за 2016 рік (605 податкових накладних) та за 2017 рік, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, липень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року (8748 податкових накладних), що є порушення КПТМ «Криворіжтепломережа» вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та є підставою для застосування до підприємства штрафних санкції згідно п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції спираючись на положення пп.14.1.60 п.14.1 ст.14, п.11 підрозділу 2 розділу XX, п. 42-1.10 ст. 42-1, п.120-1.1 ст.120-1, п.200.1.3 п. 200.1.9 ст.200.1, п.201.1п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України і п.13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014р. (далі Порядок №569) та абз.9 п.12, п.13 п.15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р (далі - Порядок №1246), дійшов обґрунтованого висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за порушення останнім граничних строків реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних за 2017 рік, січень 2018 року, квітень 2018 року в ЄРПН на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки виписані позивачем на постачання товарів/робіт/послуг податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки, неплатнику ПДВ не подавалися до реєстрації в ЄРПН у визначені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строки, що саме і є підставою для застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірах, встановлених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час вчинення правопорушення в період 2016-2018рр.). Судова колегія у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до положень ст.201 Податкового кодексу України саме на позивача покладено обов`язок здійснювати реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, які хоча і не підлягають наданню покупцю, але підлягають адмініструванню ПДВ за загальним правилом, оскільки були складені на постачання товарів/послуг не в межах операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу. Диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України дійсно передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Проте, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17 і інші. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі стосовно того, що визначені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанції такі податкові накладні виписані на постачання товарів/послуг неплатникам податку. Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції також про спростування доводів Товариства стосовно того, що несвоєчасна реєстрація накладних не порушує жодних прав контрагентів та держави, оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на обов`язок по реєстрації постачальником товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі. Судова колегія також визнає, що в межах спірних відносин відсутні підстави для застосування підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, що спростовує доводи стосовно різного тлумачення органами державної виконавчої влади та судами різних інстанцій положень пункту 120-1.1 статті 120-1 цього кодексу. Підсумовуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволені апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов