Постанова Львівський апеляційний суд № 446/2263/18

Справа № 446/2263/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І. Провадження № 22-ц/811/69/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія: 50 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів: Ванівського О.М., Курій Н.М. без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, - В С Т А Н О В И В : 14.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду Із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.04.2016 року до 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування позову покликається на те, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, під час якого в них народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.04.2016 року у справі №446/2227/15-ц з нього на користь ОСОБА_3 вирішено стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини (заробітку) доходу до досягнення ними повноліття. Однак, на даний час він не в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, визначеному рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.04.2016 року. Зазначає, що 08.09.2016 року між ним та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_9 . Він отримує заробітну плату в розмірі від 3200 грн. по 4000 грн. щомісячно та сплачує аліменти в сумі від 1200 грн. до 1500 грн. Вважає, що зміна його сімейного стану та обов`язок по утриманню дружини та неповнолітнього сина є достатньою підставою для задоволення його позовних вимог про зменшення розміру аліментів. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 . Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що судом не було взято до уваги його доводи на підтвердження підставності позовних вимог. Звертає увагу суду на зміну свого сімейного стану, народження ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_10 , та погіршення у зв`язку із зазначеними обставинами матеріального становища. Вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не врахував, що розмір його заробітної плати є недостатнім для сплати аліментів та для утримання дружини, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Просить рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 рокускасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 11 лютого 2020 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року. Зазначає, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України щодо її форми та змісту. Вважає оскаржуване рішення суду законним та обгрунтованим. Зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2019 року у справі № 446/822/18 рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 листопада 2018 рокускасовано та змінено розмір аліментів. Дане судове рішення ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржував та таке набрало законної сили. Зазначає, що у власності позивача перебувають земельні ділянки на території Жовтанецької сільської ради, які він використовує для вирощування сільськогосподарських культур, які в подальшому реалізує, а також для здачі в оренду, завдяки чому отримує значний додатковий дохід. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 лютого 2020 року, є дата складення повного судового рішення 13 березня 2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.04.2016 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини (заробітку) доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до їх повноліття, починаючи з 12.10.2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу з історії хвороби № 9115 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останньому поставлено клінічний діагноз: гіпоталамічний синдром, юнацький. Ожиріння І-ІІ ст. Вегетосудинна дистонія за гіпертонічним типом, пубертатного періоду. Пониження толерантності до глюкози. Гіперметропічний астигматизм правого ока. Стеатогепатит. Порушення ліпідного та вуглеводного обміну. ХССНо. Дно. Згідно протоколу ультразвукового обстеження щитовидної залози Кам`янка-Бузької районної поліклініки від 21.09.2018 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено аутоімунний тиреоїдит. Відмовляючи у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, суд виходив з того, що доньці позивача - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося вісімнадцять років, а тому за рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.04.2016 року стягнення аліментів на її утримання припинено. Крім того, постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2019 року скасовано рішення Кам`янка-Бузького районного суду від 16.11.2018 року, яким ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходу з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років та на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 03.05.2018 року та змінено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання їхніх дітей, постановлено, що до стягнення на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , який на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи до досягнення ОСОБА_5 повноліття або до закінчення ОСОБА_4 навчання. Суд першої інстанції вважає, що позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували заявлені ним позовні вимоги про зменшення розміру позовних вимог. З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин. Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України (ч.2 ст.182 СК України). Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів», роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін і що ця зміна, впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Згідно положень статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначають: кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», були внесені зміни до ч.2 ст.182СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розмірі аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір не повинен бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2018 році: для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 грн., з 1 липня - 1559 грн., з 1 грудня -1626 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня -2027 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2019 році: для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 грн., з 1 липня -2118 грн., з 1 грудня - 2218 грн. Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Як вбачається з довідки про доходи від 05.09.2018 року, виданої ТзОВ «ВОГ РИТЕЙД», ОСОБА_2 працює на посаді оператора заправних станцій, загальна сума доходу за період з березня 2108 року по серпень 2018 року за винятком аліментів становить 17 688,77 грн. 08.09.2016 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виповнилося вісімнадцять років та стягнення аліментів на її утримання припинено. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кам`янка-Бузького районного суду від 16.11.2018 року у справі № 446/822/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходу з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років та на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 03.05.2018 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2019 року рішення Кам`янка-Бузького районного суду від 16.11.2018 року скасовано, змінено розмір аліментів, які підлягають стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання їхніх дітей та постановлено, що до стягнення на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , який на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи до досягнення ОСОБА_5 повноліття або до закінчення ОСОБА_4 навчання. Дане судове рішення набрало законної сили та в касаційному порядку не оскаржувалося. Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції позивачем не доведено факту зміни матеріального становища як платника аліментів ОСОБА_2 , так і їх одержувача ОСОБА_3 , погіршення чи поліпшення стану їх здоров"я, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність, передбачених законом, підстав для зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з позивача в користь відповідача на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, колегія суддів погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважає, що таке відповідає інтересам дітей щодо їх повноцінного та гармонійного розвитку. Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції вірно враховано стан здоров`я дітей, вік та потреби на їх утримання, пов`язані з навчанням та розвитком їхніх здібностей, прожитковий мінімум для дітей, відповідного віку встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік», матеріальне становище відповідача, як платника аліментів, стан його здоров`я, соціальний та матеріальний стан, наявність на його утриманні дружини та неповнолітнього сина від іншого шлюбу та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Керуючись ч.5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 13 березня 2020 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.М. Курій