Постанова 4813 № 522/17426/17

Номер провадження: 22-ц/813/4084/20 Номер справи місцевого суду: 522/17426/17 Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргуОдеської міської ради на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування В С Т А Н О В И В: У вересні 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради (далі - ОМР) про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування - задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2010 року по день смерті, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м. Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, Одеська міська радаподала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОМР про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити в повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.10.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника Одеської міської ради Поповської Інни Петрівни на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування, та ухвалою цього ж суду від 10.10.2018 року призначено розгляд вищевказаної цивільної справи у приміщенні апеляційного суду Одеської області (а.с. 100, 103). Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», ліквідовано Апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м.Одесі. Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Частиною 5 ст. 31 ЦПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду. На виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ЦПК України рішенням зборів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 №1 днем початку роботи суду визначено 03.01.2019, до якого підлягають передачі всі справи, що перебували в провадженні Апеляційного суду Одеської області. За результатами автоматичного розподілу після створення нового суду визначено склад колегії суддів: Цюра Т.В. - головуючий суддя, судді - Гірняк Л.А., Сегеди С.М., що є підставою для прийняття справи до провадження. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2019 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою Одеської міської ради на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року, яку було призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а.с. 151-152). На адресу апеляційногосуду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До суду апеляційної інстанції з`явився представник ОМР - Оскер В.О. Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, судові повістки неодноразово направлялися йому за двома адресами (а.с. 110-115, 126-127, 130-132, 155-159, 187-190) у тому числі за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 184). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши пояснення , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке. Так, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Дана частина квартири належала померлій на підставі: 1/2 частина квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.12.1995 року та 1/4 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, після смерті її чоловіка ОСОБА_3 . ОСОБА_2 була одинокою людиною, в неї не було дітей, а чоловік помер ще в 2004 році. Після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до Другої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 постійно проживав разом однією сім`єю із ОСОБА_2 з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день її смерті. Отже, ОСОБА_1 слід визнати спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м. Однак, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Так, в матеріалах справі відсутні відомості про те, що у ОСОБА_2 є спадкоємці за законом, першої, другої, третьої, п`ятої черги спадкоємців за законом. У своїй позовній заяві, ОСОБА_1 зазначав, що він з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , допомагав їй матеріально, утримував її, купував ліки, продукти харчування. Тобто, ОСОБА_1 заявляє про своє право на спадкування після ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги спадкоємців за законом. У сенсі положень статті 1264 ЦК України спадкоємцями четвертої черги зазначені ті особи, які взагалі не є родичами спадкодавця, але проживали з ним однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем може бути встановлено судом. Претендувати на включення до числа спадкоємців четвертої черги можуть насамперед особи, які проживали з померлим у фактичних шлюбних відносинах; але не лише вони, а й ті родичі, які включені і які не включені до п`ятої черги спадкоємців за законом; до цієї черги можуть бути включені й інші особи, якщо їх спільне проживання мало ознаки сім`ї, закріплені у статті 3 СК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є родичем померлої ОСОБА_2 . Під час слухання справи в суді апеляційної інстанції, представником ОМР, з посиланням на всебічність та об`єктивність перевірки обставин справи та правильності ухваленого рішення суду першої інстанції подано клопотання про витребування з Київського районного суду м. Одеси: - матеріалів цивільної справи № 520/3453/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю, рішення за якою ухвалено Київським районним судом м. Одеси 22.06.2018 року; - матеріалів цивільної справи № 520/12717/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про розірвання шлюбу, рішення за якою ухвалено Київським районним судом м. Одеси 17.09.2018 року; - матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 520/3910/16-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Оскільки апелянт заперечує факт його повідомлення про судовий розгляд справи, що унеможливило участь представника Одеської міської ради в судовому засіданні та унеможливило подання відзиву та можливість подання доказів в обґрунтування заперечень проти доводів позовної заяви, тому ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.12.2018 року, зазначене клопотання представника Одеської міської ради було задоволено (а.с. 145-146). Дослідивши матеріали вищевказаних справ, апеляційним судом було встановлено, що 13.10.2010 року ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , який на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 17.09.2015 року було розірвано. Також матеріалами справи було встановлено, що 29.06.2016 року у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб. З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг проживати із ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, так як з 13.10.2010 року по 17.09.2015 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , а з 29.06.2016 року перебував у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_6 . Відтак, у розумінні положень статті 1264 ЦК України ОСОБА_1 необхідно довести спільне проживання з ОСОБА_2 , яке має ознаки сім`ї, закріплені у статті 3 СК України, при тому таке проживання має тривати не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини 2 статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (роз`яснення пункту 21 постанови від 30 травня 2008 року №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»). Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство; ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках; обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п. Отже, для підтвердження проживання однією сім`єю необхідно підтвердити факт спільного проживання, ведення спільного господарства зі спадкодавцем, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально та матеріально тощо. Жодних доказів, необхідних для встановлення обставин, що мають значення для справи, та які б у своїй сукупності призвели до висновку про наявність у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ознак сім`ї, закріплених у статті 3 СК України, ОСОБА_1 до суду надано не було та матеріали справи не містять. Відповідно до положень частин 1,2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак, часом відкриття спадщини ОСОБА_2 є день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , а проживання однією сім`єю, що надає право на спадкування у четверту чергу спадкоємців за законом, має мати свій початок не пізніше як ІНФОРМАЦІЯ_4 (за п`ять років до часу відкриття спадщини). У даному випадку ОСОБА_1 не може посилатися на проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, так як вже було встановлено апеляційним судом, з 13.10.2010 року по 17.09.2015 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , а з 29.06.2016 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_6 та був зареєстрований і фактично проживав за іншими адресами, про що свідчать матеріали витребуваних справ, а саме позовних заяв самого ОСОБА_1 , де він зазначав свої адреси реєстрації та проживання відповідно: АДРЕСА_2 з 13.10.2010 року по 10.09.2015 року ( момент подачі позову) та на 05.03.2016 року : АДРЕСА_3 , відповідно пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах адміністративної справи. Апеляційний суд не приймає пояснення допитаних в суді першої інстанції свідків, а саме ОСОБА_6 (яка є дружиною позивача ОСОБА_1 ) та ОСОБА_8 , в силу того, що ці свідки не можуть встановлювати факт постійного проживання спадкоємця з померлим, вони можуть в судовому засіданні підтвердити тільки факт або подію перебування заявника за певною адресою. На думку апеляційного суду, хороші стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та опіка останнього за ОСОБА_2 , як особою похилого віку, яка залишилась одна, логічно мали б бути результатом складання заповіту на ім`я ОСОБА_1 чи укладення договору довічного утримання, чи іншого передбаченого законом розпорядження належним ОСОБА_2 майном, проте такої волі ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 не проявила. Крім того, як вбачається з матеріалів справи з заявою до другої Одеської нотаріальної контори Горяйнов С.О. звернувся 09.08.2017 року, тобто з пропуском строку для прийняття спадщини та питання про поновлення цього строку ним взагалі не ставилося. Оскільки факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тому це є підставою для відмови у задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права на спадкування після смерті на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м. Частиною першою статті 376 ЦПК України передбачено, що неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року - скасувати. Прийняти постанову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 20.03.2020 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк С.М. Сегеда