Постанова Полтавський апеляційний суд № 540/725/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 540/725/19 Номер провадження 22-ц/814/291/20Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Триголова В.М. суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., секретар: Ачкасова О.Н. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Машівського районного нотаріального округу Полтавської області Оканенко Тетяна Євгенїївна, про визнання договору іпотеки №2662/06/08-МК від 22.08.2008 року недійсним,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору іпотеки №2662/06/08-МК від 22.08.2008 року недійсним, посилаючись на те, що 22.08.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір №2662/06/08/МК. Цього ж дня також було укладено договір іпотеки №2662/06/08-МК, який був посвідчений приватним нотаріусом Машівського нотаріального округу Оканенко Т.Є. На сьогодні згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно №173188982 від 09.07.2019 року існує обтяження на предмет нерухомого майна, а саме: будівлі (пункт автообслуговування), загальною площею 114,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначає позивач, для того, щоб відкрити СТО він належним чином оформив. право власності на виробничий будинок через суд, в той час в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було накладено обтяження за договором іпотеки, але накладено обтяження саме як на майно фізичної особи, а не майно приватного підприємця, як зазначено у договорі іпотеки. У зв`язку з цим позивач фактично не має змоги розпоряджатися даним майном, на яке накладено обтяження за договором іпотеки. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що договір іпотеки укладено неналежним чином, оскільки він укладений не від фізичної особи як власника даного майна, а від імені фізичної особи - підприємця, а відповідно передання майна в іпотеку не власником порушує право власності позивача як фізичної особи на вільне розпорядження, володіння та користування майном. Разом з цим, позивач вказує на те, що він як фізична особа, не будучи стороною договору іпотеки, не маючи юридичної освіти, не припускав того, що договір іпотеки укладався між ВАТ КБ «Надра» та приватним підприємцем ОСОБА_1 , а тому про порушення свого права дізнався лише у липні 2019 року, що свідчить про те, що строк для звернення до суду з позовом ним не пропущено. З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою та поновити строк на звернення до суду з позовною заявою; 2) визнати недійсним договір іпотеки № 2662/06/08-МК від 22.08.2008 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ПП ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Машівського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1843. Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Машівського районного нотаріального округу Полтавської області Оканенко Тетяна Євгеніївна, про визнання договору іпотеки №2662/06/08-МК від 22.08.2008 року недійсним - відмовлено. Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що cуд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що дана справа може розглядатися у спрощеному позовному провадженні, оскільки заявлені вимоги немайнового характеру. І в такому разі представником відповідача повинен бути адвокат, а не представник за довіреністю. ОСОБА_1 вважає, що судом не враховано, що договір іпотеки укладено між банком та приватним підприємцем ОСОБА_1 , тому в даному випадку, як вважає скаржник, порушено його право власності саме як фізичної особи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством (зараз - ПАТ) КБ «Надра» та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №2662/06/08-МК, який був посвідчений приватним нотаріусом Машівського нотаріального округу Полтавської області Оканенко Т.Є. та підписаний позивачем як фізичною особою. Договір укладено на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № №2662/06/08-МК від 22.08.2008 року. У графі "Реквізити сторін" іпотекодавцем зазначено фізичну особу ОСОБА_1 (а.с.10-12). Відомості про державну реєстрацію іпотеки внесено до Державного реєстру іпотек за №5270651 від 22.08.2008 року, що підтверджується відповідним витягом (а.с.13,14). Відповідно до п.п.1.1, 1.4, 1.5 умов договору визначено, що іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору цим передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки. Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 145900 грн. Предмет іпотеки знаходиться у власності іпотекодавця, що підтверджується рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13.03.2008 року та Витягом з реєстру прав власності від 22.05.2008 року (а.с.10,18,19). За рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 06.09.2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено (а.с.15-17). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і в подальшому - станом на день укладення іпотечного договору) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім`я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки. За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину. Згідно зі ст. 319 і 320 ГК України фізична особа може використовувати будь-яке своє майно у підприємницькій діяльності. Тобто якщо нерухомість зареєстрована за фізичною особою, то вона цілком може реалізувати (використовувати інакше) таку нерухомість в рамках своєї підприємницької діяльності. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх. Отже, наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України). Тобто фізична особа, яка є власником нерухомого майна, має право використовувати його у тому числі й для здійснення підприємницької діяльності. Разом з тим статус суб`єкта підприємницької діяльності не нівелює право особи на розпорядження майном як фізичною особою. З листа приватного нотаріуса Оканенко Т.Є. від 07.08.2019 року слідує, що нотаріусом 22.08.2008 року був посвідчений договір іпотеки за реєстраційним номером 1843. Згідно вказаного договору іпотеки приватний підприємець ОСОБА_1 в забезпечення кредиту на суму 95 395 грн. передав ВАТ КБ «Надра» належне йому, як фізичній особі, нерухоме майно, а саме: будівлю (пункт автообслуговування), загальною площею 114,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним договором іпотеки накладено заборону на відчуження предмета іпотеки згідно чинного законодавства. (а.с. 44). Враховуючи викладене, а також те, що право власності на будівлю (пункт авто обслуговування) позивач набув як фізична особа та передав вказане нерухоме майно за договором іпотеки № 2662/06/08-МК від 22.08.2008 року, підписаним ним як фізичною особою, відповідачу ПАТ КБ «Надра» в рахунок забезпечення виконання укладеного між ним, та відповідачем кредитного договору, тобто розпорядився належним йому майном, як фізичній особі, на власний розсуд, що не заборонено при здійсненні підприємницької діяльності, при цьому права позивача порушені не були, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору іпотеки недійсним. З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Машівського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 рокузалишенню без змін. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом розгляду справи і ведення процесу у спрощеному позовному провадженні, оскільки як вбачається із заявлених ОСОБА_1 вимог, вони стосуються предмета іпотеки за кредитним договором з ціною 95 395 грн., вартість самого предмета іпотеки становить 145 900 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відноситься до справ незначної складності (в редакції Цивільно-процесуального Кодексу на час подання позову). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді: О.О. Панченко В.П. Пікуль