Постанова 4875 № 917/1500/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" березня 2020 р. Справа № 917/1500/18 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О. за участю представників сторін: позивача - не з`явився відповідача - не з`явився ТОВ "Дніпровський трубний завод"- не з`явився EXALO Drilling S.A. - адвокат Котягін А.С. ліквідатор - Хорошевська Т.В. розглянувши апеляційну скаргу EXALO Drilling S.A., м. Піла, Польща (вх.№474П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 у справі № 917/1500/18, повний текст якої складено та підписано 19.12.2019 суддею В.В. Паламарчук у приміщенні господарського суду Полтавської області за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м. Полтава, до товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані", м. Полтава, про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, зобов`язати повернути майно до ліквідаційної маси у справі про банкрутство №917/1500/18 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", м. Дніпро, до товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м. Полтава, про визнання банкрутом, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 у справі № 917/1500/18 у задоволенні заяви ТОВ "УПСК Діамент" про забезпечення позову - відмовлено. EXALO Drilling S.A., м.Піла, Польща із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 про відмову у задоволенні заяви ТОВ "УПСК Діамент" про забезпечення позову у справі № 917/1500/18 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ "УПСК Діамент" про забезпечення позову у справі № 917/1500/18. Одночасно, апелянт звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, з посиланням на те, що передбачений ГПК України строк на апеляційне оскарження був пропущений через несвоєчасне отримання апелянтом копії оскарженої ухвали. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 917/1500/18. Учасникам справи встановлено строк для подання відзивів. Призначено справу до розгляду на 18.03.2020. 16.03.2020 від апелянта надійшли доповнення до апеляційної скарги. 16.03.2020 від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він підтримує вимоги апеляційної скарги та просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "УПСК Діамент" про забезпечення позову. В судове засідання, призначене на 16.03.2020 з`явились представник EXALO Drilling S.A. та ліквідатор, інші учасники справи не з`явились, причину неявки не повідомили. Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "УПСК Діамент" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та зобов`язати повернути майно до ліквідаційної маси. Позивачем подано заяву про вжиття запобіжних заходів, згідно якої він просив вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" в межах суми 4267310,46 грн. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що у ліквідатора є побоювання щодо того, що майно, грошові кошти, які є у ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" на момент подання даної заяви, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позивач зазначив, що відповідач є підконтрольною боржнику компанією, на яку було переведено все майно "УПСК Діамент", підприємства мають одного кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, підписанта, яким є ОСОБА_2 . Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, послався на те, що заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Проте, колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції помилковими та зазначає наступне. Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням, зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Виходячи з аналізу вищевказаних норм, підставами для вжиття судом заходів забезпечення позову є імовірність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, окрім цього, для вжиття заходів забезпечення позову суду необхідно встановити необхідність застосування таких заходів виходячи з принципів розумності, обґрунтованості і адекватності, крім цього, суд повинен встановити зв`язок між наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Предметом даної справи є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та зобов`язання повернути майно до ліквідаційної маси. Аргументуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у ліквідатора є побоювання щодо того, що майно, грошові кошти, які є у ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" на момент подання даної заяви, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позивач зазначив, що відповідач є підконтрольною боржнику компанією, на яку було переведено все майно "УПСК Діамент", підприємства мають одного кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, підписанта, яким є ОСОБА_2 . Так, наявні у справі докази підтверджують, що ТзОВ «УПСК Діамент» на підставі договору № ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 реалізувало все своє майно ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ». Директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «УПСК Діамент» та ТзОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» є одна і та сама особа - ОСОБА_2 , що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2018 та від 10.11.2019, копією статуту «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» Як вбачається з матеріалів справи, станом на першу половину 2017 року у ТзОВ «УПСК Діамент» було у власності 8-ім автомобілів, проте, в період з листопада 2017 року по січень 2018 року ТзОВ «УПСК Діамент» перереєструвало всі свої транспортні засоби на нового власника. Новим власником 7-ми автомобілів ТзОВ «УПСК Діамент» стало ТзОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ». Крім того, ТзОВ «УПСК Діамент» належало наступне майно: - установка промислова ППУА-1600/100 [уст. КрАЗ 65055); - вагон їдальня (2,6 х 6 м.); - вагон сушарка (2.6 х 6 м.); - вагон-будинок «Офіс»; - внутрішній блок кондиціонеру №оС1іта Н5-12АН5І-В; - ємність ОЦС 40 м.З № 2; - ємність ОЦС 40 м.З № 3; - ємність ОЦС 40 м.З № 4; - контейнер-душова-пральня (2.438 х 12.1 х 2.9 м.) на базі 40-футового контейнера; - контейнер-житловий (2.438 х 12.1 х 2.9 м.) на базі 40-футового контейнера; - контейнер-майстерня (2.438 х 6.0 х 2.5 м.); - захисне покриття фонтанної арматури. Проте, 25.09.2017 ТзОВ «УПСК Діамент» продало вказане вище обладнання ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ», що підтверджується копію договору купівлі-продажу № ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, копію специфікації від 25.09.2017, копію рахунку від 17.11.2017, копію платіжного доручення від 17.11.2017. Викладене свідчить про наявність значних ризиків того, що майно, грошові кошти, які є у ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" можуть зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, в матеріалах справи містяться докази того, що пов`язана особа і бенефіціар угод про відчуження майна ОСОБА_2 знаходиться у розшуку МВС як підозрюваний у скоєнні злочину. З матеріалів справи вбачається, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Крім того, наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. З урахуванням фактичних обставин справи, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ "УПСК Діамент" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" в межах суми 4 267 310,46 грн. Керуючись статтями 254, 273, п.2 ч.1 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу EXALO Drilling S.A., м. Піла, Польща на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 у справі № 917/1500/18 задовольнити. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 у справі № 917/1500/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "УПСК Діамент" про вжиття запобіжних заходів задовольнити. Накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" в межах суми 4 267 310,46 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Повний тест постанови апеляційного суду складено 23.03.2020. Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя В.І. Сіверін Суддя О.І. Терещенко