LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48571.380.2019.002952

від 03.02.2020 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002952 пров. № 857/13051/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І. за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., позивач: ОСОБА_1 відповідач:Добровольська Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.002952 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДФС у Львівській області, в особі відокремленого підрозділу Стрийського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- суддя в 1-й інстанції - Сакалош В.М., час ухвалення рішення - 10 год. 45 хв., місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - 05.08.2019,- В С Т А Н О В И В: 13.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (далі - ТзОВ, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в особі відокремленого підрозділу Стрийського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області №0050815412 від 21.05.2019 року в частині нарахування штрафу в сумі 107 461,20 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТзОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» 15.01.2019, протягом операційного дня направило податкову накладну № 56 від 21.12.2018 на суму 6447672, 00 грн. в тому числі ПДВ - 1074612, 00 грн. на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос», використовуючи «Єдине вікно подання електронної звітності». Однак, протягом операційного дня квитанція в електронній формі про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та\або розрахунку коригування платнику податків не надійшла. Вказує на те, що прес - служба ДФС повідомляла, що у зв`язку з перенавантаженням серверу, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються з затримкою у часі. 17.01.2019 підприємством отримана квитанція №1 від 16.01.2019 про реєстрацію податкової накладної, але незважаючи на своєчасно здійснені позивачем дії, 24.05.2019 підприємство отримало податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу у розмірі 10% за порушення термінів реєстрації податкових накладних, в тому числі податкової накладної № 56 від 21.12.2019. Вважає такі дії відповідача протиправними, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Львіського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області в особі відокремленого підрозділу Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області № 0050815412 від 21.05.2019 року в частині нарахування штрафу в сумі 107461 грн. 20 коп.. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у Львівській області в особі відокремленого підрозділу Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції неправомірно до уваги взяв звіти з програми М.Е.Dос, як доказ своєчасності направлення на реєстрацію податкових накладних та не врахував, що в даному випадку законодавство визначає квитанцію належним та допустим у цій ситуації. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а подану апляційну скаргу без задоволення. Звертає увагу суду на те, що 15.01.2019 протягом операційного дня (о 19:46 год) позивач відправив податкову накладну № 56 від 21.12.2018 на суму 6 447 672,00 грн., в тому числі ПДВ - 1074612,00 грн. на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», використовуючи «Єдине вікно подання електронної звітності», що підтверджується протоколом відправки податкової накладної (протоколом подій щодо документу в програмному забезпеченні «M.E.Doc») та листом ТзОВ «Центр сертифікації ключів «Україн» від 11.06.2019 року. Однак, в порушення п.14 Порядку № 1246 відповідачем протягом операційного дня квитанція в електронній формі про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування платнику податку не надіслана. Вважає, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що протягом операційного дня (15.01.2019) контролюючий орган не надіслав платнику податків квитанцію про неприйняття до реєстрації податкової накладної, з огляду на що, в силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна від № 56 від 21.12.2018 року вважається зареєстрованою в ЄРПН 15.01.2019. Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 27 березня 2018 року у справі № 825/2411/16, від 26 червня 2018 року у справі № 806/2219/16, від 22 листопада 2018 у справі № 813/815/18, від 26 листопада 2018 року у справі № 813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України. Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем за результатами проведених господарських операцій складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, податкову накладну №56 складену 21.12.2018 на суму з урахуванням податку на додану вартість 6 447 672,00 грн.. Як вбачається з доказів наявних у матеріалах справи податкова накладна № 56 від 21.12.2008 надіслана одержувачу: Державній фіскальній службі - 15.01.2019 о 19.47, тобто протягом операційного дня. Листом ТзОВ «Центр Сертифікації ключів Україна», підтверджено, що 15.01.2019 в 19:46, ТзОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» надіслало на реєстрацію податкову накладну № 56 від 21.12.2018 на суму 6 447 672, 00 ( в т. ч. ПДВ 1 074 612) на АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО». 17.01.2019 позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України отримано Квитанцію № 1, про те, що Документ: J1201010 Податкова накладна № 56 від 21.12.2018 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.01.2019 в 08:00. Документ прийнято. ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача, щодо дотримання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України. На підставі перевірки складено акт від 25.04.2019 № 1162/13-01-54-12/41168177, згідно з яким перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 201.1 ПК України. На підставі акта, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення, згідно з яким, за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1079959, 22 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % на суму 107995,92 грн.. Відповідно до розрахунку (додаток до Податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0050815412): Податкова накладна № 56 від 21.12.2018 на суму 1074612, 00 грн. зареєстрована 16.01.2019 з порушенням термінів реєстрації 1 день, сума штрафу - 107461,2 грн.. Податкова накладна № 47 від 19.12.2018 на суму 2659,89 грн. зареєстрована 16.01.2019 з порушенням термінів реєстрації 1 день, сума штрафу 265,99 грн.. Податкова накладна № 48 від 19.12.2018 на суму 1754,00 грн. зареєстрована 16.01.2019 з порушенням термінів реєстрації 1 день, сума штрафу 175, 40 грн.. Податкова накладна № 53 від 20.12.2018 на суму 933,33 грн. зареєстрована 16.01.2019 з порушенням термінів реєстрації на 1 день, сума штрафу 93,33 грн.. Не погоджуючись з винесеним ГУ ДФС У Львівській області податковим повідомленням-рішенням № 0050815412 від 21.05.2019 року в частині нарахування штрафу в сумі 107 461, 20 грн. по податковій накладній № 56 від 21.12.2018 позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки затримка реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій у розмірі 1074612, 00 грн. є неправомірним. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр). Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246). З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Разом з тим, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних Судом встановлено, що 15.01.2019 року позивач направив в електронному форматі до Державної фіскальної служби для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.12.2018 року №56 (відправлено: дата та час 15.01.2019 року 17:47 год.). Відтак, позивач, надіславши вищевказану податкову накладну 15.01.2019 року, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкової накладної. Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, 17.01.2019 позивачем через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України отримано Квитанцію № 1, про те, що Документ: J1201010 Податкова накладна № 56 від 21.12.2018 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.01.2019 в 08:00. Документ прийнято. При цьому, квитанція про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних повинна була бути надіслана позивачу в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку №1246, тобто з 08:00 до 20:00 15.01.2019 року. Однак, дана квитанція отримана позивачем лише 17.01.2019 року. Враховуючи вищезазначене, позивачем в межах граничного строку реєстрації податкових накладних надіслано податкову накладну від 21.12.2018 року №56. У свою чергу, відповідачем не виконано обов`язку протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»). З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач у межах встановленого законом строку, вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкової накладної, а тому у відповідача відсутні правові підстави для притягнення ПП «Айслаг» до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційні скарзі доводи висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.002952 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Н. В. Ільчишин Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 17.03.2020 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді на листку непрацездатності.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»