Постанова 4851 № 480/3787/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2020 р. Справа № 480/3787/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 480/3787/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу у Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (надалі також - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд: зобов`язати відповідача видати витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, на ім`я ОСОБА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_4 , на право власності на приватну земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:07:009:0056 по прямій (рівній) межі від точки А до точки Г. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно свідоцтва про спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником 2/8 частин житлового будинку з господарчими спорудами в АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , розташованого на приватній земельній ділянці, яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_4 , однак оформити право власності на земельну ділянку в процесі спадкування позивач не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, оскільки державний акт про право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 було скасовано рішенням суду. Позивач зазначає, що після смерті чоловіка в 2019 році звернулась до відповідача з проханням видати витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, у разі переходу права на земельну ділянку від однієї до іншої особи для оформлення права на земельну ділянку. При цьому позивач наполягала на видачі витягу в конфігурації меж земельної ділянки, як вони відображені на схемі абрисі земельної ділянки, де межа від точки А до точки Г рівна. Як стверджує позивач, представники відповідача вказали, що вони не відмовляють видати витяг, але видати зможуть тільки в тій конфігурації меж, які були відображені на державному акті, де межа від точки А до точки Г не рівна, а з вирізом, з чим позивач не погоджується та зауважує, що внаслідок такого вирізу втрачається значна площа земельної ділянки та створюються перешкоди у користуванні нею. Від відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 до Відділу з заявою про видачу витягу з реєстру нерухомого майна та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5910200000:07:009:0056, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , не зверталась. Від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до суду надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що з позовної заяви не є зрозумілим що саме Головне управління має зробити, на думку позивача, для відновлення її порушених прав та яких саме, оскільки не здійснює внесення змін до технічної документації та Державних актів, якими користується позивач. Також, Головне управління не зможе видати витяг з внесенням змін до конфігурації земельної ділянки шляхом перенесення поворотних точок на місцевості в натурі, що можливе виключно кваліфікованим інженером - землевпорядником за допомогою спеціального технічного пристрою. Таким чином, Головне управління в розумінні вимог ч. 3. ст. 48 КАС України наполягає на тому, що в даному випадку позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2019, а справу направити на новий розгляд іншому судді. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/8 частин житлового будинку з господарчими спорудами в АДРЕСА_2 , розташованого на приватній земельній ділянці, яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 05.07.2019 (а.с. 10). З метою оформлення права власності на вищевказану земельну ділянку позивач звернулась до державного реєстратора. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області від 14.08.2019 № 48233592 під час розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910200000:07:009:0056 встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, вирішено зупинити розгляд заяви у зв`язку з: подано запит до ДЗК (а.с. 12). Звертаючись до суду з цим позовом позивач стверджує, що у 2019 році вона звернулась до Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із проханням видати витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, у разі переходу права на земельну ділянку від однієї до іншої особи для оформлення права на земельну ділянку, проте їй було відмовлено у зв`язку з тим, що видача витягу в тій конфігурації земельної ділянки, на якій наполягала позивач, неможлива. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою щодо видачі витягу із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень та відповідної відмови суб`єкта владних повноважень у видачі такого витягу. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що жодні права, свободи та інтереси позивача Відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не порушені. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі Закон № 3613-VI), Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю (стаття 2 Закону № 3613-VI). Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: - витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; - довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; - викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); - копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року, надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п`ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування. Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання. Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов`язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви. Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: - у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; - із заявою звернулася неналежна особа; - документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору або іншій особі, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа. Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку особи та органи, зазначені в абзацах другому і третьому частини п`ятої цієї статті, можуть подати заяву в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі подання заяви в електронній формі оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Видача відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. У разі подання заяви в електронній формі за власним електронним цифровим підписом (печаткою) заявника відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей за бажанням заявника видаються також у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв`язку. Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються. Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають: щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку; щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи. Отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною сьомою цієї статті. Витяг з Державного земельного кадастру підписується Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування, нотаріусом та посвідчується його печаткою. Аналогічні положення закріплено в п.п. 162-168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.10.2012 № 1051. Таким чином, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є носієм офіційної інформації про усі відомості про земельну ділянку, що внесені до Поземельної книги. Підставою для надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є заява, форму якої затверджено Порядком №1051, до якої додається документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру, крім випадків, визначених цим Законом. В ході судового розгляду справи позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача із відповідною заявою. Матеріали справи свідчать, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 було витребувано від позивача належним чином засвідчену копію звернення до Відділу у Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про видачу витягу із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень. На виконання ухвали суду, ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що надала суду всі документи, які у неї маються із даної справи, вона зверталась до відповідача із заявою про виготовлення технічної документації і витягу з реєстру нерухомого майна ті їх обтяжень, письмової заяви іншої, ніж додана до матеріалів справи, у позивача немає (а.с. 44). Як вбачається із поданої позивачем до позову письмової заяви від 06.08.2019 (а.с. 25), її адресовано міському голові, а не відповідачу, крім того, вказана заява не містить вимог про видачу витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім того, жодних належних доказів відмови Відділу у Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у видачі позивачу витягу, матеріали справи також не містять. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 було витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області належним чином засвідчені копії звернення ОСОБА_1 до Відділу у Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про видачу витягу із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, відповіді на вказане звернення, а також усіх документів, що стали підставою для її надання. На виконання вказаної ухвали суду, Відділ у Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у своєму письмовому відзиві (а.с. 48-51) повідомив суд, що ОСОБА_1 до Відділу із заявою про видачу витягу з реєстру нерухомого майна та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5910200000:07:009:0056, яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Сумська ( АДРЕСА_2 ), 18, не зверталась. Колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частина 1 статті 5 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Конституційний Суд України в пп. 3.6 п. 3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст. У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Також вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. З огляду на зазначене, з урахуванням приписів ст.ст. 2, 5 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду. З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи ненадання позивачем доказів звернення до відповідача за витягом та відмови відповідача у видачі такого витягу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодні права, свободи та інтереси позивача у спірних правовідносинах Відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не порушені. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання видати витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, на ім`я ОСОБА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_4 , на право власності на приватну земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:07:009:0056 по прямій (рівній) межі від точки А до точки Г. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі № 480/3787/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова