Ухвала КЦС ВС № 496/672/19

У х в а л а 20 березня 2020 року м. Київ справа № 496/672/19 провадження № 61-4353 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу Одеської обласної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання наказу про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В с т а н о в и в: 03 березня 2020 року Одеська обласна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - заявник) надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року. Повний текст рішення суду апеляційної інстанції складений 04 лютого 2020 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, заявнику необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, підстави (підставу) касаційного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 вересня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, відповідно до частини першої статті 25 та частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас у касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подано скаргу. Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній, крім іншого, правильного найменування суду. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Належним чином оформлена касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). У разі подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921,00 грн. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», визначено, що у разі подання позовної заяви одночасно майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками щодо вимог майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У відповідності до касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення двох немайнових вимог позивача (визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі), а тому відповідно особа, яка подала касаційну скаргу, має надати докази оплати судового збору, у відповідному розмірі з урахуванням оспорюваних немайнових позовних вимог, у сумі 3 073,60 грн. Крім цього, заявником також оскаржується рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення майнової вимоги позивача про стягнення грошових коштів у сумі 119 179,06 грн. А тому відповідно, при поданні касаційної скарги він має надати докази оплати судового збору, у відповідному розмірі з урахуванням розміру оспорюваних майнових позовних вимог, у сумі 2 383,58 грн. Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, до неї додано квитанцію від 03 березня 2020 року, про сплату судового збору в сумі 1 536,80 грн. Отже, заявнику необхідно надати докази про доплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, в розмірі 3 920,38 грн (3 073,60 + 2 383,58 - 1 536,80). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу Одеської обласної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу Одеської обласної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 21 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко