Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.002271

УХВАЛА 19 березня 2020 року Київ справа №1.380.2019.002271 адміністративне провадження №К/9901/5583/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.002271 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в : 28 лютого 2020 року ПАТ позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 857/11684/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.04.2019 року №0004441311, №0004451311 в загальному на суму 137278,79 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Позивач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності. У цій справі оскаржується податкове повідомлення - рішення на загальну суму 137278,79 грн. Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії, який, втім, не є вичерпним. Так, за змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також такі, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла таких висновків. КАС України визначає дві форми адміністративного судочинства: загальну і спрощену. Усі справи умовно поділені на три групи: до першої віднесені ті, що обов`язково мають розглядатися у загальному позовному провадженні (частина четверта статті 12 КАС України); другу групу справ складають ті, що в силу закону визнані справами незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України). Розгляд решти справ, що не віднесені до жодної з означених груп, у тому чи іншому провадженні, залишено на розсуд суду. При цьому умови віднесення справ до тієї чи іншої категорії, визначаються Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС України). Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що визначені частиною четвертою статті 257 КАС України. З огляду на наведене та виходячи з того, що сума, щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи. У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, дана справа становить значний суспільний інтерес. Проаналізувавши вказані скаржником доводи та матеріали касаційної скарги, Судом не виявлено ознак того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес. Крім того, заявник зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки сума оскаржуваних податкових повідомлень-рішень значно перевищує його річний дохід. Жодних доказів на підтвердження вказаного скаржником не надано. Перевіривши наведені позивачем підстави колегія суддів зазначає, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Таким чином, посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі, тому не може вважатись винятковим випадком. Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів апеляційної інстанції. В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України). Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів «а» - «г» пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою відповідача належить відмовити. Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002271. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх Судді М.Б. Гусак Є.А. Усенко