Ухвала КАС ВС № 185/7494/19(2-а/185/110/19)

УХВАЛА 20 березня 2020 року Київ справа №185/7494/19(2-а/185/110/19) адміністративне провадження №К/9901/6293/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; визнати дії щодо винесення постанови № 194 від 19 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн. на ОСОБА_1 протиправними; постанову № 194 від 19 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн. скасувати та винести рішення про закриття справи в адміністративному правопорушенні. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково, постанову № 194 від 19 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн. скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 3 березня 2020 року звернулось з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою колегія суддів виходить з такого. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Таким чином, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках. Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ. Згідно з частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Зі змісту вказаних положень процесуального закону випливає, що судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду рішення суду першої інстанції, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Предметом позову у справі № 185/7494/19 (2-а/185/110/19) є вимога про скасування постанови Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 194 від 19 липня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн, передбаченого частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ з приводу рішень суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. З таких підстав постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, ухвалена за результатами перегляду рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2019 року, в справі з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх