Постанова 4855 № 580/3152/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3152/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування Рішення, - В С Т А Н О В И В: Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. 24 червня 2019 року Відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0100755013, яким до Позивача застосовано штраф у сумі 491,15 грн. та нараховано 2,46 грн. пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ (надалі - Закон №2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно абз. 2 п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно з частиною п`ятою ст. 9 Закону №2464-VІ, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону №2464-VІ, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Згідно з п. 2 частини одинадцятої 11 ст. 25 Закону №2464-VІ, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що за даними Інтегрованої картки Позивача, єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за червень 2018 року сплачено ним 20 липня 2018 року, тобто несвоєчасно. Проте, відповідно до п. 2 частини десятої ст. 9 Закону №2464-VІ, днем сплати єдиного внеску вважається у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. А як вбачається з Квитанції Черкаського обласного управління Акціонерного Товариства «Ощадбанк» від 19 липня 2018 року №50, Позивачем сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за червень 2018 року 19 липня 2018 року, тобто своєчасно. Згідно з п. 129.6. ст.

129. Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Відповідно до п. 8.1. ст.

8. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (надалі - Закон № 2346-ІІІ), банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно з п. 22.4. ст.

22. Закону № 2346-ІІІ, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним, зокрема для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Відповідно до п. 32.2. ст.

32. Закону № 2346-ІІІ, отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено у Рішенні Верховного Суду від 07 вересня 2018 року у справі №823/1985/17 за позовом Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.09.2017 № 0044771303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальність. Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано. У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене Позивачем Рішення Відповідача є протиправним і підлягає скасуванню. Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Постанову складено в повному обсязі 20.03.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Єгорова Н.М. Федотов І.В.