Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/3997/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 17 березня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 734/3997/19 Головуючий у першій інстанції - Соловей В. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/507/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем: Шкарупою Ю.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відповідач: ОСОБА_3 , Козелецька районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою його представником - адвокатом Коротенко Євгенією Олександрівною, на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2020 року (постановлена о 11:37) про призначення судової психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Козелецької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину, - У С Т А Н О В И В: Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2020 року задоволено клопотання представника позивача Сацика Р.В. про призначення судової психіатричної експертизи. Призначено у справі судову психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічною хворобою; чи здатний був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2016 за психічним станом у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Проведення судової психіатричної експертизи доручено експертам Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні (14000, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3). Експертів попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384 і 385 КК України. На час проведення судової психіатричної експертизи провадження у цивільній справі зупинено. В апеляційній скарзі, поданій від імені відповідача ОСОБА_3 адвокатом Коротенко Є.О., ставиться питання про скасування вказаної ухвалу суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, із посиланням на її невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права при її постановленні. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник не заперечує проти проведення судово-психіатричної експертизи, однак вважає за доцільніше проводити її вже на стадії доповнень, після допиту свідків та після додання до матеріалів справи речових доказів, адже саме така стадійність забезпечить більше інформації в матеріалах справи для повного, всебічного та об`єктивного висновку судово-психіатричної експертизи. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду не відображена дійсна думка сторони відповідача, не відображені її посилання і обґрунтування. У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги. Зазначається, що відповідно до процесуальних норм питання про призначення експертизи вирішується у підготовчому судовому засіданні, а допит свідків здійснюється вже на стадії розгляду справи по суті. Вказується, що посилання заявника на те, що суд мав залишити клопотання про призначення експертизи без розгляду та повинен був повернутись до нього на стадії доповнення нічим не обґрунтовано та не передбачено нормами ЦПК України. Наголошується, що судово-психіатрична експертиза має проводитись не на підставі показань свідків, а на підставі медичної документації та письмових доказів, які можуть свідчити про те, що особа не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2019 року позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточнення, просила: - визнати недійсною заяву ОСОБА_3 від 25.03.2019 про відмову від прийняття спадщини за законом, подану 06.09.2019 за № 944/02-14 до Козелецької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області, посвідчену секретарем виконкому сільської ради Петровою Л.М.; - визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом (спадкова справа № 255/2016, зареєстровано в реєстрі за № 1-745), видане державним нотаріусом Козелецької державної нотаріальної контори Чернігівської області Мотовиловець І.А. ОСОБА_3 , на спадщину, яка складається з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2019 у справі № 734/3187/17 встановлено ОСОБА_6 обмеження цивільної дієздатності. Встановлено над ОСОБА_7 піклування та призначено йому піклувальника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько сторін ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина, спадкоємцями якого за законом є його діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 25.03.2016 ОСОБА_8 написав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь свого брата ОСОБА_9 . Посилається на те, що заява про відмову від спадщини була написана в момент, коли ОСОБА_8 був дієздатним, однак не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта від 13.11.2018 за результатами експертизи, проведеної в межах розгляду справи №734/3187/17. Своєю заявою про відмову від спадщини ОСОБА_3 несвідомо позбавив себе частини належної йому спадщини за законом, оскільки волевиявлення останнього не відповідало його внутрішній волі в силу неусвідомлення ним своїх дій. Разом з позовною заявою було подано клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з метою встановлення факту, чи міг у момент складення заяви про відмову від спадщини від 25.03.2016 ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання. Постановляючи оскаржувану ухвалу, посилаючись на приписи ст. 105 ЦПК України, суд першої інстанції вважав необхідним призначити у даній справі психіатричну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_3 та виходив з того, що виникла необхідність з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, існує потреба у спеціальних знаннях у галузі медицини. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень. Відповідно до ч. 1ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Аналіз норми ст. 103 ЦПК України свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. За ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Згідно роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті

89. Враховуючи вищевказані обставини та норми процесуального права, те, що суду необхідно додержуватися засад рівних можливостей сторін у доказуванні, а також те, що питання, які зазначила сторона позивача у клопотанні про призначення експертизи, підлягають дослідженню особами, які мають спеціальні знання та відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи в даному випадку є обов`язковим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення у даній справі психіатричної експертизи для визначення психічного стану ОСОБА_3 , у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вирішення клопотання позивача про призначення судово-психіатричної експертизи направлено на забезпечення змагальності в доведенні та повного і об`єктивного встановлення обставин справи. При цьому колегія суддів враховує, що сторона відповідача не заперечувала проти призначення експертизи, про що зазначає в апеляційній скарзі. Порушень норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали апеляційним судом не встановлено. Частиною 1 статті 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України). Допит свідків здійснюється на стадії розгляду судом першої інстанції справи по суті під час з`ясування обставин справи та дослідження доказів (ст. 230-233 ЦПК України). Тобто, нормами діючого цивільного процесуального законодавства не передбачена можливість допиту свідків у підготовчому засіданні, а питання призначення експертизи суд має вирішувати саме у підготовчому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2020, судом першої інстанції було задоволено заяву представника відповідача - адвоката Коротенко Є.О. про виклик свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та задоволено клопотання представника позивача - адвоката Сацика Р.В. про призначення судової психіатричної експертизи. Таким чином, дії суду в підготовчому засіданні відповідають приписам п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України. Відтак, посилання заявника на доцільність проведення експертизи на стадії доповнень, після допиту свідків та після додання до матеріалів справи речових доказів, ґрунтується на хибному розумінні та тлумаченні даної норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги про неповне відображення в оскаржуваній ухвалі суду думки сторони відповідача, її посилань і обґрунтувань, не є тим процесуальним порушенням, що тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення. У частині зупинення провадження у справі ухвала районного суду від 06.02.2020 не оскаржується. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим, згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2020 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_9 , подану його представником - адвокатом Коротенко Євгенією Олександрівною, - залишити без задоволення. Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 19 березня 2020 року. Головуюча Судді: