Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/10614/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 19 березня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/10614/19 Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/285/20 Чернігівський апеляційний cуд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Іванової Г.П., суддів: Бечка Є.М., Онищенко О.І., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Требух Н.В. від 06 листопада 2019 року (повний текст рішення складений 06 листопада 2019 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення в рахунок відшкодування шкоди за період навчання, У С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2019 ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, 2086,50 грн. щомісячно на період свого навчання в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування, починаючи з 02.09.2019 та до досягнення нею 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та понесені витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2004 відповідач ОСОБА_2 , порушуючи правила дорожнього руху, керуючи автомобілем "Пежо-405" на 16-му кілометрі автодороги Чернігів-Вишгород виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з мікроавтобусом "Форд-Транзит". Внаслідок ДТП загинула ОСОБА_3 - мати неповнолітньої на той час позивачки ОСОБА_1 . Постановою Чернігівського районного суду від 12.02.2009 відповідача звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію", справу закрито з нереабілітуючих обставин. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 27.07.2009 з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 по 302 грн 50 коп. щомісяця, починаючи з 01.03.2009 і до досягнення нею повноліття. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2017 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 по 1861,50 грн щомісячно на період її навчання у Чернігівському педагогічному університеті ім. Т.Г.Шевченка до 30.06.2019. Позивач зазначала, що з 02.09.2019 вона навчається в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування, навчання закінчується 26.06.2020, а тому в силу положень статей 1200, 1202 ЦК України просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 2086,50 грн. до досягнення нею 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно по 2086 грн 50 коп. на період навчання ОСОБА_1 в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування, починаючи з 02.09.2019 та до досягнення 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн сплачених витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. Задовольняючи позов, суд послався на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2009 та рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 27.07.2009 було встановлено, що ДТП (в результаті якої загинула мати позивача - ОСОБА_3 ) виникла з вини ОСОБА_2 , а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до того, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року ухвалене на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. ОСОБА_2 зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення витрат на період навчання до досягнення 23-х років мотивовані статтями 1200, 1202, 1208 ЦК України, які кореспондуються з вимогами Сімейного кодексу України та є аналогічними вимогам ст. 199 цього Кодексу, які передбачають обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Однак, відповідно до вимог ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. ОСОБА_2 вказує, що позивачка навчається на безкоштовній формі навчання, має можливість працювати оскільки вже має іншу освіту, яку здобула за його рахунок. Також ОСОБА_2 зазначає, що він перебуває у тяжкому матеріальному становищі та не може сплачувати грошові кошти у заявленому розмірі, оскільки сплачує дуже великі суми по утриманню позивачки за іншими рішеннями судів, має на утриманні малолітню дитину, є безробітним. За таких обставин ОСОБА_2 вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі. Оскільки судом першої інстанції було порушено його право на подачу відзиву на позов, вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу 30.01.2020 ОСОБА_1 в порядку ст. 360 ЦПК України подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року залишити без змін. ОСОБА_1 вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що ґрунтується на засадах верховенства права, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 1200 ЦК України, на яку вона посилалася як на підставу позову, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його отриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а саме дитина - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Саме внаслідок того, що ОСОБА_2 винний в тому, що порушуючи правила дорожнього руху спричинив ДТП, в якій загинула її мати, суд зобов`язав його щомісяця сплачувати кошти на її утримання в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної смертю її матері. Підставою для збільшення визначеного судом відшкодування за заподіяння смерті є ч.1,2 ст. 1208 ЦК України, відповідно до яких за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. За таких обставин, посилання відповідача в апеляційній скарзі на ст. 198 СК України, а саме те, що позивачка повинна довести потребу у допомозі та те, що відповідач може надавати таку допомогу, суперечить підставам позову. Підставою для задоволення позовної заяви слугує не обов`язок відповідача як батька утримувати позивачку до досягнення 23 років, а його обов`язок утримувати позивача як особи, яка за рішенням суду визнана винною у порушенні правил дорожнього руху і як наслідок винним у ДТП і смерті потерпілої. Також ОСОБА_1 вказує, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на його скрутне матеріальне становище не ґрунтується на нормах діючого законодавства і не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач є працездатною особою, не перебуває на обліку в Центрі зайнятості як особа, що потребує працевлаштування. Разом з тим, згідно відомостей Державної прикордонної служби України, відповідач систематично виїздить за межі України або з метою відпочинку або за трудовою візою, що свідчить про наявність стабільного та достатнього доходу. Будучи працездатною особою, маючи дві вищі освіти, відповідач з невідомих причин тривалий час є безробітним, натомість вимагає щоб вона, маючи незакінчену освіту і навчаючись на денній формі навчання, вже працювала. Також у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану зі складанням відзиву на апеляційну скаргу, у сумі 1000 грн. 06.02.2020 ОСОБА_2 подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому просив задовольнити його апеляційну скаргу. Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав для його поновлення. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року, поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року та відкрито провадження у справі. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року справу було призначено до розгляду Чернігівським апеляційним судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки ціна позову у цій справі (12519 грн.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено 29 січня 2020 року. Позивачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією апеляційної скарги вручено 25 січня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку з неможливістю приймати участь у розгляді справи судді Скрипки А.А., яка перебуває на лікарняному, та з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи в суді апеляційної інстанції, було призначено повторний автоматизований розподіл справи. За результатами повторного автоматизованого розподілу справи визначено наступний склад колегії суддів: Іванова Г.П. (суддя-доповідач), судді Бечко Є.М. і Онищенко О.І. Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій По справі встановлено, що 16.07.2004 відповідач ОСОБА_2 , порушуючи правила дорожнього руху, керуючи автомобілем "Пежо-405" на 16-му кілометрі автодороги Чернігів-Вишгород виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з мікроавтобусом "Форд-Транзит". Внаслідок цієї ДТП загинула ОСОБА_3 - мати неповнолітньої на той час позивачки ОСОБА_1 . Постановою Чернігівського районного суду від 12.02.2009 відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію", справу закрито з нереабілітуючих обставин. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 1/2 частини розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.03.2009 і до досягнення ОСОБА_1 повноліття (а.с.6-7). Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 27.07.2009 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2009 змінено. З відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 302 грн. 50 коп. щомісяця, починаючи з 01.03.2009 і до досягнення нею повноліття (а.с.8-9). Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2015 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, 609 грн. щомісячно, на період її навчання у Чернігівському базовому медичному коледжі Чернігівської обласної ради, починаючи з 12.03.2015 та до закінчення навчання - 04.07.2016. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.01.2016 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 по 689 грн. щомісячно, на період її навчання у Чернігівському базовому медичному коледжі Чернігівської обласної ради, а саме до 04.07.2016. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2017 змінено розмір відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, стягнутої згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на 1600 грн. 00 коп. щомісячно на період навчання ОСОБА_1 в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка, починаючи з 01.01.2017 та до закінчення навчання - 30.06.2019 (а.с.10-11). Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.03.2018 змінено розмір відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, стягнутої згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на 1861 грн. 50 коп. щомісячно на період навчання ОСОБА_1 в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка, починаючи з 01.01.2018 та до закінчення навчання - 30.06.2019 (а.с.12-14). Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.03.2019 змінено розмір відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, стягнутої згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на 2086 грн. 50 коп. щомісячно на період навчання ОСОБА_1 в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка, починаючи з 01.01.2019 та до закінчення навчання - 30.06.2019 (а.с.15-17). З 02.09.2019 року ОСОБА_1 навчається в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування зі строком навчання до 26.06.2020 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.18). 11 березня 2020 року позивачці ОСОБА_1 виповнюється 23 роки (а.с.4). Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, оскільки відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.05.2009 та рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 27.07.2009 було встановлено, що ДТП ( в результаті якого загинула мати позивача - ОСОБА_3 ) виникло з вини ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.03.2019 змінено розмір відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, стягнутої згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на 2086 грн. 50 коп. щомісячно на період навчання ОСОБА_1 в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка, починаючи з 01.01.2019 та до закінчення навчання - 30.06.2019 (а.с.15-17). З 02.09.2019 ОСОБА_1 навчається в Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування зі строком навчання до 26.06.2020 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.18). 11 березня 2020 року позивачці ОСОБА_1 виповнюється 23 роки (а.с.4). Оскільки позивач продовжує навчання, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 2086,50 грн (1/2 частина розміру мінімальної заробітної плати) щомісяця на період навчання, починаючи з 02.09.2019 року та до досягнення нею 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що відповідно до положень ст. 198 СК України позивачка повинна довести потребу у допомозі та те, що відповідач може надавати таку допомогу, не можуть бути прийняті апеляційним судом, зважаючи на таке. Підставою позову є не обов`язок відповідача як батька утримувати позивачку до досягнення 23 років, а його обов`язок утримувати позивача як особи, яка за рішенням суду визнана винною у порушенні правил дорожнього руху і як наслідок винним у ДТП і смерті потерпілої, а тому до цих правовідносин положення ст. 198 СК України застосовані бути не можуть. Посилання ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема його права на подачу відзиву на позов, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а справа судом першої інстанції вирішена з ухваленням законного та обґрунтованого рішення. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Розподіл судових витрат У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану зі складанням відзиву на апеляційну скаргу, у сумі 1000 грн. Відповідно до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 надано: Угоди про надання правничої допомоги адвокатом Чепурною Н.В. від 28 січня 2020 року, Розрахунок витрат на правничу допомогу за надані послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу, вартість послуги 1000 грн, та Квитанцію до прибуткового касового ордера від 30.01.2020 про сплату 1000 грн за надані послуги (а.с.121-123). Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідача ОСОБА_2 не надходило, а тому з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1000 грн в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 141, 367, 369, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 19.03.2020. Головуючий: Судді: