LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823744/1585/19

від 16.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 березня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 744/1585/19 Головуючий у першій інстанції - Іващенко А. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/489/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Вінгаль В.М., суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В., за участю секретаря судового засідання: Поклада Д.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, прізвище судді: Іващенко А.І.; місце постановлення ухвали: м. Новгород-Сіверський, дата складання повного тексту ухвали: 24 січня 2020 року, УСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з 31 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02 жовтня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13 вересня 2016 року було розірвано згідно рішення Семенівського районного суду Чернігівської області. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До травня 2019 року вони всі разом проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У липні 2019 року ОСОБА_2 переїхала до м. Мени Чернігівської області, де проходить службу в місцевому відділі поліції, і з цього часу спільна дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. ОСОБА_5 матеріальної допомоги на утримання спільної доньки не надає. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року закрито провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. За доводами апеляційної скарги, у 2016 році було видано судовий наказ у справі №744/722/16-ц, тобто у період, коли сторони разом з дитиною проживали разом, та за домовленістю з ОСОБА_2 кошти з заробітної плати позивача автоматично зараховувалися на рахунки дружини, як аліменти на утримання дитини. У липні 2019 року ОСОБА_2 вирішила проживати окремо, переїхала до м. Мени Чернігівської області та відмовилася утримувати свою дитину, що змусило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на його користь на підставі ст.180 СК України, тобто у даній справі та у справі №744/722/16-ц різні підстава і предмет звернення. У наданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Кравченко В.В. просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, стягнути з позивача на користь відповідача усі понесені документально підтверджені судові витрати. Вислухавши голову судового засідання, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Закриваючи провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що є чинним судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. За матеріалами справи вбачається, що 19 вересня 2016 року Семенівським районним судом Чернігівської області видано судовий наказ (справа №744/722/16-ц), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку боржника щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання заяви до суду, тобто з 31 серпня 2016 року і до повноліття. У даній справі №744/1585/19 ОСОБА_1 , звернувшись з позовом у листопаді 2019 року, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Закриваючи провадження на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував, що у справах №744/722/16-ц і №744/1585/19 суб`єктний склад і предмет є тотожним, але підстави звернення різні. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відтак, заявлене у відзиві на апеляційну скаргу клопотання адвоката Кравченка В.В. про відшкодування всіх понесених документально підтверджених судових витрат у суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кравченка Володимира Володимировича про відшкодування судових витрат у суді апеляційної інстанції - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Голова судового засідання Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»