Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.003516

УХВАЛА 19 березня 2020 року м. Київ справа №1.380.2019.003516 адміністративне провадження №К/9901/36615/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» до Державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галини Романівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, У С Т А Н О В И В: У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібет» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Г. Р., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Львівській області, у якому просило: - визнати протиправними дії державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Г. Р. щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 14151120004041016 про припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інвест Торг»; - скасувати реєстраційний запис № 14151120004041016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інвест Торг». Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишив позовну заяву без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності). Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 24 грудня 2019 року Головне управління ДФС у Львівській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою від 21 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу третьої особи у зв`язку з невідповідністю її вимогам ч. 2 ст. 329 та ст. 330 КАС України, оскільки скаржником не наданий документ про сплату судового збору. Суд надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення цих недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору. На виконання вимог ухвали суду від 21 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху від Головного управління ДФС у Львівській області до суду надійшло клопотання про продовження строку для сплати судового збору, обґрунтоване тим, що управлінням правового забезпечення скерований на управління фінансово-бухгалтерського забезпечення службовий допис про сплату судового збору, однак платіжне доручення з органів казначейської служби досі не надійшло. Ухвалою від 11 лютого 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду продовжив Головному управлінню ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії ухвали. Копію цієї ухвали скаржник отримав 17 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 02 березня 2020 року від Головного управління ДФС у Львівській області повторно надійшла заява, в якій, посилаючись на відсутність коштів, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Втім, посилання відповідача на відсутність коштів для здійснення оплати судового збору в установлені строки не є підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від його сплати. Крім того, суд наголошує на тому, що ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, або відстрочення/ розстрочення їх сплати виключно для фізичних осіб. Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки, зазначену підставу для продовження строку усунення недоліку касаційної скарги, суд визнає неповажною. Таким чином, строк для усунення недоліків касаційної скарги, який був подовжений ухвалою суду від 11 лютого 2020 року, закінчився 27 лютого 2020 року. Документ про сплату судового збору скаржником до суду наданий не був. Станом на 19 березня 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто, а тому вона підлягає поверненню. Враховуючи, що недолік касаційної скарги не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для її повернення. Відповідно до ч. 2 ст. 332 та ч. 8 ст. 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суддя У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» до Державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галини Романівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Саприкіна