Постанова 4813 № 522/8117/19

Номер провадження: 33/813/63/20 Номер справи місцевого суду: 522/8117/19 Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., при секретарі: Фабіжевській Т.С., за участю: представника ОСОБА_1 Ксенофонтової ОСОБА_2 .І. та представника ОСОБА_3 Рудольф К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Рудольф Ксенії Сергіївни в інтересах ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2019 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №202102 від 24.04.2019р., ОСОБА_1 16 березня 2019 року о 15.00 год. в м. Одесі по вул. Софіївська навпроти буд. 13, керуючи транспортним засобом «Lexus LS 460», д/н НОМЕР_1 , рухаючись проїжджою частиною по вул. Софіївська, здійснив обгін на перехресті з вул. Торгова автомобіля Ravon R2 д/н НОМЕР_2 , який виконував поворот ліворуч на вул. Торгова у напрямку вул. Єлисаветинської під керуванням ОСОБА_3 та допустив зіткнення з ним. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП (а. с. 2). Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2019 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 111-112). Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 19 грудня 2019 року адвокат Рудольф К.С. в інтересах ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2019 року є незаконною, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи, тому просить її скасувати та ухвали нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до ч. ч. 2, 7 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 Рудольф К.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, та представника ОСОБА_1 Ксенофонтової Г.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, закриваючи провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого діяння. Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 14.6 «а» ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 14.6 «а» ПДР, який зазначений в протоколі працівником поліції. Відповідно до п. 14.6 «а» ПДР, обгін на перехресті заборонено. Апеляційним судом встановлено, що 16 березня 2019 року о 15.00 год. в м. Одесі по вул. Софіївська навпроти буд. 13, керуючи транспортним засобом «Lexus LS 460», д/н НОМЕР_1 , рухаючись проїжджою частиною вул. Софіївська, здійснив обгін на перехресті з вул. Торгова автомобіля Ravon R2 д/н НОМЕР_2 , який виконував поворот ліворуч на вул. Торгова у напрямку вул. Єлисаветинської під керуванням ОСОБА_3 та допустив зіткнення з ним. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 «а» ПДР. Згідно пояснень ОСОБА_1 він 16 березня 2019 року приблизно о 15.00 год рухався на автомобілі «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 по вул. Софіївська зі сторони вул. Преображенська. Прийнявши крайнє ліво положення для повороту на вул. Торгову, увімкнувши лівий показник повороту, після почав здійснювати поворот ліворуч, перетнувши трамвайні рейки, як раптово відчув удар в передню праву частину свого автомобіля від автомобіля «Ravon R2» д/н НОМЕР_3 , який рухався праворуч від його автомобіля. Після зіткнення зупинився, але через деякий час відїхав з місця ДІЛ та припарков свій автомобіль біля бордюру попутного напрямку. Рухався зі швидкістю 20 км/год. Згідно пояснень ОСОБА_3 вона 16 березня 2019 року приблизно о 15.00 год рухалась на автомобілі «Ravon R2» д/н НОМЕР_2 по вул. Софіївська зі сторони вул. Преображенська. Під`їжджаючи до перехрестя з вул. Торговою приблизно за 50 м до перехрестя за вчасно включивши показник лівого повороту перестроїлась в крайню ліву полосу для повороту наліво, її автомобіль під час перестроювання знаходився на трамвайних коліях попутного напрямку руху. Попереду та позаду її автомобіля знаходились інші автомобіля які теж здійснювали поворот ліворуч на вул. Торгову. Коли попереду автомобіль повернув на ліво, вона проїхала до центру перехрестя та зупинилась пропускаючи зустрічні автомобілі. Коли зустрічний транспорт проїхав, вивернуло рульове колесо в ліву сторону та в цей час відчула удар в передню ліву частину свого автомобіля від автомобіля «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 , водій якого після зіткнення не зупинився, а припаркував свій автомобіль близько 30 м від місця зіткнення. Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 він 16 березня 2019 року приблизно о 15.00 год рухався на автомобілі «Volksvagen» д/н НОМЕР_4 по вул. Софіївська зі сторони вул. Преображенська. Попереду нього рухався автомобіль «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 під`їжджаючи до перехрестя з вул. Торгова, водій автомобіля «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 увімкнувши лівий показник повороту, після почав здійснювати поворот ліворуч, в цей час водій автомобіля «Ravon R2» д/н НОМЕР_2 , який знаходився з правої сторони раптово почав виконувати поворот ліворуч. Внаслідок чого сталося зіткнення. Після зіткнення водій автомобіля «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 з`їхав з місця зіткнення та припаркувався біля правого краю проїзної частини вул. Софіївська. Згідно пояснень свідка ОСОБА_5 , 16 березня 2019 року приблизно о 15.00 год вона зі своїм чоловіком рухалась на автомобілі «Mitsubihi Outlander», в якості пасажира на передньому пасажирському місці, по вул. Торгова з боку вул. Пастера, під`їжджаючи до перехрестя з вул. Софіївська зупинились на червоний сигнал світлофору. На перехресті в цей час по вул. Софійській, в крайній лівій полосі на трамвайних путях стояло декілька автомобілів, які здійснювали поворот ліворуч на вул. Торгову та пропускали зустрічний транспорт. Коли зустрічний транспорт проїхав, перший автомобіль повернув наліво, за ним на його місце під`їхав автомобіль «Ravon R2» д/н НОМЕР_3 та зупинився. Після чого побачила, як водій автомобіля «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 , який рухався по зустрічній смузі (трамвайним коліям зустрічного напрямку) та здійснив зіткнення з автомобілем «Ravon R2» д/н НОМЕР_2 . Після зіткнення водій «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 не зупинився та припаркував свій автомобіль приблизно за 50 м від місця зіткнення. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року у справі призначено судову авто-технічну та транспортно-трасологічну експертизу. Відповідно до висновку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №497-А від 28 жовтня 2019 року: - в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Lexus LS 460» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення транспортних засобів шляхом застосування екстреного гальмування, дотримуючись вимог п. 12.3 ПДР України; - в даній дорожній ситуації водій автомобіля Ravon R2 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.4 та 10.1 ПДР України; - водій автомобіля Ravon R2 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 мала технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів, дотримуючись вимог п.п. 10.4 та 10.1 ПДР України; - в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Lexus LS 460» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, і його дії з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди. - в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Ravon R2 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 убачаються невідповідності вимогам п.п. 10.4 та 10.1 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди (а. с. 76-85). Крім того, 04 грудня 2019 року був допитаний судовий експерт ОСОБА_6 , який склав вищезазначений висновок. Однак, 04 грудня 2019 року в судове засідання суду першої інстанції ні ОСОБА_3 , ні її представник ОСОБА_7 не з`явились з поважних причин. Слід звернути увагу, що матеріали справи не містять протоколу судового засідання суду першої інстанції від 04 грудня 2019 року та технічного запису судового засідання, що позбавляє можливості дізнатись про інформацію, яку надав судовий експерт суду першої інстанції. На підставі вищезазначеного, апеляційний суд задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_3 Рудольф К.С. про виклик в судове засідання головного судового експерта ОНДЕКЦ МВС Веліксара С.В.. 10 березня 2020 року в судовому засідання апеляційного суду ОСОБА_6 підтвердив наданий ним висновок №497-А від 28 жовтня 2019 року. Однак, апеляційний суд звертає увагу, що на перше питання, яке було постановлено експерту («Де відносно меж проїжджої частини розташувалося місце зіткнення автомобілів «Lexus LS 460» реєстраційний номер НОМЕР_1 та Ravon R2 реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до схеми з місця події від 16.03.2019 року?) у висновку№497-А від 28 жовтня 2019 року зазначено, що дати відповідь на це питання експертним шляхом не виявляється можливим, з причин, зазначених в дослідницькій частині, а саме: «У зв`язку з тим, що клопотання експерта від 15.07.2019 №497-А задоволено судом, не в повному обсязі, а саме, автомобіль «Ravori R2», номерний, знак НОМЕР_5 (далі - «Ravon») та автомобіль «Lexus LS 400», номерний знак НОМЕР_1 (далі - «Lexus») у тому стані, у якому вони перебували безпосередньо після ДТП для огляду надані не були, а також у зв`язку з недостатньою інформативністю слідів та пошкоджень на транспортних засобах, які зафіксовані на фотознімках з місця ДТП та у наявності в матеріалах справи, провести дослідження та вирішити питання під яким кутом відбулося первинне контактування транспортних засобів, транспортно-трасологічним шляхом не виявляється можливим». Тобто експерт не надав відповідь на перше питання у зв`язку з тим, що на момент проведення експертизи автомобілі вже було відремонтовано, та в матеріалах справи було недостатньою доказів (зображень) слідів та пошкоджень на транспортних засобах, які зафіксовані на фотознімках з місця ДТП. Транспортно-трасологічна експертиза - це дослідження, в ході якого експерт вивчає сліди на транспортних засобах та місці ДТП і визначає механізм їх виникнення. Незалежна експертиза слідів транспортних засобів визначає можливість виникнення ушкоджень при конкретних обставинах і відповідність даних ушкоджень заявленим обставинам. Дана експертиза передбачає проведення цілого комплексу заходів, які направлені на отримання повної картини виникнення ДТП, а також дії усіх учасників. Також, на третє питання, яке було поставлено експерту («Як були розташовані автомобілі «Lexus LS 460» реєстраційний номер НОМЕР_1 та Ravon R2 реєстраційний номер НОМЕР_2 , відносно проїзної частини під час зіткнення, згідно схеми місця ДТП?») експерт також не зміг надати відповідь, частково із-за відсутності відповіді на перше питання. Вищезазначені питання, на які експерт не надав відповіді є одним з основних задля отримання повної картини виникнення ДТП. Також, апеляційний суд звертає увагу, що експертом не було в повній мірі вивчено сліди на транспортних засобах та визначено механізм їх виникнення, оскільки в розпорядження експерта не було надано транспортні засоби «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 та Ravon R2 д/н НОМЕР_2 , оскільки на момент проведення експертизи автомобілі вже було відремонтовано. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо для вирішення питань, які виникли у справі про злочин проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, потрібні спеціальні знання, суд має призначити експертизу. У відповідній ухвалі (постанові) слід навести необхідні експерту вихідні дані, що ґрунтуються на матеріалах справи. За наявності в них різних даних щодо обставин події суд доручає експерту дати висновок стосовно кожного з варіантів окремо. На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів суд повинен зазначити у вироку, які вихідні дані він визнав такими, що відповідають дійсності, і з їх урахуванням оцінити висновок експерта. При цьому слід виходити з того, що згідно зі ст. 67 Кримінально-процесуального кодексу України висновок експерта не має наперед установленої сили, а також переваги перед іншими доказами і, як і всі вони, має бути оцінений судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та відповідно до закону. Відповідно до ст. 273 КУпАП висновок експерта є доказом, який не має наперед встановленої сили і оцінюються судом в сукупності з іншими доказами. Отже, висновок судової експертизи не повинен мати переваги перед іншими доказами та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, питання наявності у діях водії порушень ПДР та визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення лежить у юридичній площині і відноситься виключно до компетенції суду. Судом апеляційної інстанції були також дослідженні фотознімки місця ДТП та пошкоджень транспортних засобів, з яких чітко вбачається, що автомобіль Ravon R2 д/н НОМЕР_2 , під час зіткнення знаходився в крайній лівій смузі руху, а саме на трамвайних коліях попутного напрямку. А автомобіль «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 залишив місце зіткнення, від`їхавши на значну відстань чим унеможливив об`єктивно в подальшому з`ясувати обставини виниклої ДТП. Також чітко вбачається, що автомобіль Ravon R2 д/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП пошкоджений лише з лівої сторони, а автомобіль «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження лише з правої сторони. Отже, враховуючи зафіксовані механічні пошкодження та місце розташування транспортних засобів, можна стверджувати, що ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ravon R2» д/н НОМЕР_2 , завчасно перестроїлась в крайню ліву смугу, а саме на трамвайні колії попутного напрямку руху для повороту наліво, а ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Lexus LS 460» д/н НОМЕР_1 , виїхав на зустрічну смугу руху для обгону. Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідивши висновок Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №497-А від 28 жовтня 2019 року, внаслідок проведення судової авто-технічну та транспортно-трасологічної експертизи та оцінюючи його як окремо так і в сукупності з іншими дослідженими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №202102 від 24.04.2019р., схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , фотознімками ДТП, підстав сумніватися у правдивості яких у суду немає, оскільки вони є логічними, послідовними, дійшов висновку, що саме порушення ОСОБА_1 п. 14.6 «а» ПДР перебувають в причино-наслідковому зв`язку з наслідками, що настали пошкодження транспортних засобів. Крім того, згідно п. 2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди. З матеріалів справи, а саме схеми місця ДТП та фотознімків місця ДТП, чітко вбачається що ОСОБА_1 , в порушення вимог Правил дорожнього руху не залишився на місці пригоди, перемістив свій транспортний засіб, що має причетність до пригоди, та не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди. Пункт 2.3 б ПДР України зобов`язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ним вимог ПДР. При цьому, статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. З матеріалів справи вбачається, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №202102 від 24.04.2019р., ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП 16 березня 2019 року, таким чином на час розгляду справи апеляційним судом, тримісячний строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП сплив, що свідчить про існування підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Слід зазначити, що із аналізу вимог ст. ст. 245, 280, 247 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли у справі з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Рудольф К.С. в інтересах ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2019 року скасуванню в повному обсязі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Рудольф Ксенії Сергіївни в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2019 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький