Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 341/2039/23

Справа № 341/2039/23 Провадження № 33/4808/423/24 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КУЦЕНКО М. О. Суддя-доповідач Кукурудз П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І. з участю захисника Маруди С.Р. в інтересах ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 адвоката Кобзана Р.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду від 19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП,- в с т а н о в и в: Постановою Галицького районного суду від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. За постановою суду, 16.09.2023 року о 11 год. 45 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Міцкевича, виконуючи поворот ліворуч на вул. С. Стрільців не дав дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо марки MERCEDES BENZ GLА 250 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, а також після зіткнення з вищезазначеним автомобілем зіткнувся з транспортним засобом марки WOLKSVAGEN FOX д.н.з. НОМЕР_3 під керуваннями Ковальчук Г.М., внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є незаконною та такою, що прийнята без повного, всебічного та об`єктивного вивчення обставин справи. Судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не дав оцінки невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам нормативно-правових актів та об`єктивним обставинам справи. Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст.124 КУпАП, доказів які б підтверджували його вину у ДТП в матеріалах справи відсутні. Усі сумніви щодо доведеності його вини всупереч вимогам закону, трактувались виключно з обвинувальним ухилом проти нього. Схема дорожньо-транспортної пригоди наявна в матеріалах справи складена з невідповідністю обставинам справи, та не може слугувати належним та допустимим доказом у даній справі. Вважає, що згідно матеріалів справи, належні та допустимі докази, які б беззаперечно поза розумним сумнівом вказували на винуватість його у даному ДТП від 16 вересня 2023 року відсутні. Зазначає, що наявна експертиза в матеріалах справи виходить за межі компетенції судового експерта та носить суб`єктивний характер. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до змісту ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм "Правил дорожнього руху України", що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст.280 КУпАП, а саме повністю з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дано належну оцінку схемі наслідків дорожньо-транспортної пригоди а зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Даючи оцінку доказам по справі суд першої інстанції правильно прийшов до висновку та визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки в даній транспортній пригоді яка мала місце 16.09.2023 року, водії які здійснювали рух саме в тому місці і в той час для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язані бути уважними, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цими засобом у дорозі що передбачено "Правилами дорожнього руху України". З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Міцкевича, виконуючи поворот ліворуч на вул. С. Стрільців не дав дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо марки MERCEDES BENZ GLА 250 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, а також після зіткнення з вищезазначеним автомобілем зіткнувся з транспортним засобом марки WOLKSVAGEN FOX д.н.з. НОМЕР_3 під керуваннями Ковальчук Г.М., внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху. З схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 16.09.2023 року зіткнення відбулося в м. Бурштин по вул. Міцкевича. Відповідно до п. 16.3: «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч». Під час ДТП, зіткнення відбулось з контактуванням частин і деталей автомобіля марки HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля MERCEDES BENZ GLА 250 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 а також після зіткнення з вищезазначеним автомобілем зіткнувся з транспортним засобом марки WOLKSVAGEN FOX д.н.з. НОМЕР_3 під керуваннями Ковальчук Г.М., Доводи ОСОБА_1 стосовно механізму розвитку даної дорожньо транспортної пригоди є недоведеними та нічим не підтверджені. Виходячи з вищенаведеного визначальним для встановлення факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху є місце зіткнення транспортних засобів їх кінцевому положенні, характер утворення слідових даних на проїзній частині дороги та встановлений механізм контактування транспортних засобів під час ДТП, характер пошкодження транспортних засобів. Аналізуючи дорожню обстановку яка відбулася 16.09.2023 року, суд правильно прийшов до висновку що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.13 Правил Дорожнього Руху України. Окрім того, судом першої інстанції досліджено висновок експерта № СЕ-19/109-23/14484-ІТ від 21.02.2024. Аналізуючи задану дорожню обстановку, експерт прийшов до висновку про те, що в загальному випадку, водій автомобіля марки HYUNDAI TUCSON, ОСОБА_1 з технічної точки зору повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 10.1, 10.4, 16.13 Правил дорожнього руху, технічний зміст яких полягає у наступному: -п. 10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; -п. 10.4: «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині для руху в уьому напрямку…»; -п. 16.3: «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч». У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій ОСОБА_1 , маючи намір виконати на перехресті маневр повороту ліворуч, повинен був, з технічної точки зору, завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо (зокрема автомобілю MERCEDES BENZ GL А250 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ), і тільки переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виконати вказаний маневр. Суд вважає доведеним порушення з боку ОСОБА_1 зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення пункту 16.13 ПДР України. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин доведена дослідженими доказами у справі, що перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у: -протоколі про адміністративне правопорушення від 16.09.23 серії ААД № 191416; -схемі місця ДТП, яка відбулась 16.09.23. Суд звертає увагу на те, що допущені недоліки при складанні схеми місця ДТП не вказують на недопустимість зазначеного доказу, оскільки при досліджені матеріалів справи доказів про недостовірність даних зазначених у схемі ДТП не встановлено, а також не встановлено обставин, які б давали суду дійти висновку про недопустимість даного доказу; -рапорті працівника поліції від 16.09.23 р; -письмових поясненнях: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ; -висновку експерта № СЕ -19/109-22/12033-ІТ від 12.01.2023. - свідченнях потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідченнях свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_5 . Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є правильним та відповідає дійсним обставинам справи. Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст.280 КУпАП, а саме повністю з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дано належну оцінку схемі наслідків дорожньо-транспортної пригоди а зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Інші доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Б.І. Кукурудз