LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807335/3866/19

від 18.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Дата документу 18.03.2020 Справа № 335/3866/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/3866/19 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В. Провадження № 22-ц/807/1053/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «18» березня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2020 року про повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» в особі голови правління Дроздович Марини Леонардівни про визнання протиправними дії посадової особи, зобов`язання вчинити певні дії та компенсування матеріальної та моральної шкоди у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, ВСТАНОВИВ: В квітні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» звернулось до суду з позовом, вимоги за яким протягом розгляду справи збільшувало, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком. Просило стягнути солідарно з відповідачів на користь об`єднання заборгованість з внесків на управління багатоквартирним будинком за період червень 2018 року грудень 2019 року включно в розмірі 7472,45 грн. В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» в особі голови правління Дроздович М.Л. про визнання протиправними дії посадової особи, зобов`язання вчинити певні дії та компенсування матеріальної та моральної шкоди. Просив визнати дії голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» Дроздович М.Л. щодо відключення приміщення, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від системи водопостачання та електропостачання протиправними та не законними; визнати протиправним та скасувати протокол №6 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» від 26 січня 2019 року як такий, що порушує права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» Дроздович М.Л. відновити водопостачання та електропостачання до приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в строк 72 години; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» на його користь 152 760 грн. відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» на його користь 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відключення від системи водопостачання та електропостачання саме через наявність боргу, звернення об`єднання з позовом на підставі протоколу №6 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» від 26 січня 2019 року, щодо якого ним заявлені зустрічні позовні вимоги, відсутність повноважень позивача та його представника, просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про прийняття зустрічного позову до розгляду. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила про згоду з апеляційною скаргою. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що право об`єднання на звернення до суду з позовом ґрунтується на вимогах Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вимоги зустрічного позову пред`явлені до ОСОБА_3 , яка не є учасником справи, матеріали справи містять докази на підтвердження існування юридичної особи та повноважень ОСОБА_3 . Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Повертаючи зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги зустрічного позову не пов`язані з первісним позовом. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджується, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком. ОСОБА_1 заявлено зустрічний позов, в якому він просив визнати дії голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» Дроздович М.Л. щодо відключення приміщення, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від системи водопостачання та електропостачання протиправними та не законними; визнати протиправним та скасувати протокол №6 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» від 26 січня 2019 року як такий, що порушує права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» Дроздович М.Л. відновити водопостачання та електропостачання до приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в строк 72 години; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» на його користь 152 760 грн. відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» на його користь 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди. Відповідно до частин першої, третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову. Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Разом з тим, суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв`язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки вимоги цієї заяви не є однорідними з первісними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, і вирішення первісного позову не вплине на правовідносини сторін щодо вимог за зустрічним позовом, тобто відсутні встановлені процесуальним законом підстави для спільного розгляду обох позовів, то за таких обставин прийняття зустрічного позову та об`єднання його в одне провадження з первісним є недоцільним. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що підставою для подання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оптиміст-25» позову до суду стало протокольне рішення правління від 26.01.2019 року №6, є неприйнятними, оскільки право Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПТИМІСТ-25» на звернення до суду передбачено ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно з якою для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень позивача та його представника не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не є предметом дослідження при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову. Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 права подати позов на загальних підставах. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 18 березня 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»