Постанова 4803 № 210/1199/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4597/23 Справа № 210/1199/23 Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 210/1199/23 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-74», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування протоколу № 2 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року, поданої в межах первісного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-74» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2023 року, встановив: В провадженні Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-24» (далі за текстом ОСББ «Добробут-24») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом. 03 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСББ «Добробут-74», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування протоколу №.2 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року, просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2023року у прийнятті до спільного розгляду та об`єднання в одне провадження позову ОСББ «Добробут-74» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББ «Добробут-74», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування протоколу № 2 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року відмовлено, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2023 року скасувати та зобов`язати Дзержинський районний суд міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області прийняти та об`єднати в одно провадження позовну заяву ОСББ «Добробут-74» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів та його зустрічний позов до ОСББ «Добробут-74», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування протоколу № 2 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предмет спору та правовідносин у цивільній справі є подібними до предмету спору та правовідносин у справі за позовом ОСББ «Добробут-74» у справі № 210/1199/23. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Посилається, що суд перебрав на себе тягар доказування по справі, застосувавши до спірних правовідносин правову норму, на яку позивач не посилався. Зазначає, що виходячи з предмету та суті спірних правовідносин, вважає, що спір у цій справі виник стосовно прав та обов`язків позивача щодо користування та розпорядження спільним майном, як співвласника багатоквартирного будинку. Спірним рішенням позивачу встановлено обов`язок сплачувати розмір внеску на утримання будинку, тому вважає, що спір безпосередньо стосується його як споживача комунальних послуг. Суд першої інстанції не прийняв до уваги правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування цивільної та господарської юрисдикції спорів, які виникають між учасниками ОСББ та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Наголошує, що його зустрічний позов поданий ним на захист його права як споживача житлово-комунальних послуг та співвласника ОСББ і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Однак, оскільки суд послався в оскаржуваній ухвалі, що спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, згідно з п. 1 ст. 31 ЦПК України, суд першої інстанції повинен передати справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Але суд не прийняв відповідне рішення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить о висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав. Відповідно ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, з огляду на те, що ці позови не є взаємопов`язаними за своїм предметом, при цьому задоволення зустрічного позову не може виключати повністю або частково задоволення первісного. Колегія суддів апеляційного суду вважає висновок суду першої інстанції таким, що узгоджуються з діючими нормами ЦПК України та не суперечить матеріалам справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Добробут-24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів. 03 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСББ «Добробут-74», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування протоколу №.2 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року, просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог. Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів у інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень. Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умов його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначені частиною другою статті 193 ЦПК України. За змістом ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Разом із тим, недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Відповідно до роз`яснень п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається. Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі №914/2236/18 суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому: - повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними; - для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень); - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; - спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами. Предметом первісного позову є стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів. В той же час, предметом зустрічного позову є: часткове скасування протоколу №.2 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 22 жовтня 2016 року та часткове скасування протоколу № 6 Загальних зборів ОСББ «Добробут-74» від 05 вересня 2018 року. Встановивши, що первісний та зустрічний позови виникають з різних правовідносин, обґрунтовані різними підставами, предмет доказування є різним, об`єднання їх в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову. Оскільки зустрічна позовна заява ОСОБА_1 судом першої інстанції повернута відповідно до положень ч. 3 ст. 194 ЦПК України, а не з підстав порушення предметної та суб`єктної юрисдикції, доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо належності спору за його зустрічною позовною заявою до юрисдикції загального суду не мають правового значення під час апеляційного перегляду оскаржуваної ним ухвали суду першої інстанції. Крім того, неспроможні доводи апеляційної скарги щодо на невиконання судом першої інстанції вимог п. 1 ст. 31 ЦПК України, оскільки оскаржувана ухвала не містить висновків суду щодо порушення територіальної юрисдикції (підсудності) справи і підстави для передачі справи на розгляд іншого суду до територіальної юрисдикції якого має бути віднесений розгляд справи матеріалами справи не встановлені. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів, викладених у апеляційній скарзі, немає. Колегія суддів також наголошує на тому, що повернення зустрічного позову не позбавляє особу права пред`явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Керуючись ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2023року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 25 липня 2023 року. Головуючий О.І. Корчиста