Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/4187/20

Справа № 127/4187/20 Провадження № 33/801/212/2020 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач: Медяний В. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медяний В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , захисників Сидорчук Н.М., Кашпрук Т.В., справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізична особа-підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП, за апеляційною скаргою, поданою захисником Кашпрук Тетяною Володимирівною в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2020 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, в с т а н о в и в: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2020 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Судом було встановлено, що 17.02.2020 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.02.2020 року серії АПР18 №197174, відповідно до якого 13.01.2020 р. о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_2 , вчинив сімейне насилля, а саме психологічний тиск, ображав брутальною лайкою дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підписаний, від надання пояснення він відмовився. Свідки в протоколі також не зазначені. Не погодившись із зазначеною постановою, захисник Кашпрук Т.В. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що висновки суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Оскільки вина ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.251 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілої, а також фотографіями, які суд відмовився долучати до матеріалів справи і не надав їм оцінку. В судовому засіданні в суді апеляційної захисник Кашпрук Т.В. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні. Потерпіла ОСОБА_2 повністю підтримала апеляційну скаргу свого захисника і просила її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ній. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сидорчук Н.М. апеляційну скаргу захисника Кашпрук Т.В. поданої в інтересах потерпілої ОСОБА_2 не визнали, просили залишити її без задоволення, а постанову суду без змін. ОСОБА_1 пояснив, що не мав жодного наміру та не здійснював будь-який психологічний тиск на ОСОБА_2 , не ображав її та не здійснював фізичного насильства щодо неї. Суд апеляційної інстанції заслухавши учасників провадження, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. Так, відповідно доч.1 ст.173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Частиною 2 ст.173-2 КУпАП визначено, що ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001 року №2789-ІІІ насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Фізичне насильство в сім`ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім`ї іншому члену сім`ї побоїв). Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Економічне насильство в сім`ї - умисне позбавлення одним членом сім`ї іншого члена сім`ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров`я. Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти). Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Вирішуючи питання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з матеріалами справи факт вчинення домашнього насильства підтверджується лише заявою та поясненнями ОСОБА_2 , натомість пояснення ОСОБА_1 відібрані 17.02.2020 р. дільничним офіцером поліції Катруком Р.О., спростовують пояснення ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять даних, які б підтверджували факт фізичного та психологічного насильства, а в протоколі про адміністративне правопорушення склад адміністративного правопорушення лише кореспондується із заявою ОСОБА_2 . Викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 та не підтверджуються доказами, які б давали правові підстави для висновку про вчинення особою домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої особи. В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 про факт заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 чи можливості такого заподіяння, взагалі не зазначено, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 однієї з складових об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП., неможливо встановити факт вчинення дій або бездіяльності психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Судом першої інстанції не було встановлено наявність ознак для визнання факту домашнього насильства: умисел в намірах досягнення бажаного результату, спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини, значна перевага сил того, хто чинить насильство. З пояснень наданих особою, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що у Вінницькому міському суді Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. У зв`язку з чим, ОСОБА_2 з метою імітації насильства ОСОБА_1 над нею та його притягнення до відповідальності за нібито вчинення насильства в сім`ї намагається схилити його відмовитися від частини майна, що підлягає судовому поділу. Також в жовтні 2019 р. ОСОБА_2 теж викликала поліцію, у зв`язку з чим, відносно нього було складено протокол та винесено постанову за ч. 1 ст.173 КУпАП і для уникнення подальших провокацій зі сторони ОСОБА_2 . ОСОБА_1 із старшим сином ОСОБА_3 , 2005 року народження, став мешкати по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 09.01.2020 р. зробили операцію апендицит і він знаходився у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. ОСОБА_1 ночував з сином у лікарні, і 13.01.2020 р. біля 19 год., заздалегідь зателефонувавши ОСОБА_2 , поїхав до неї за адресою : АДРЕСА_2 , щоб взяти продукти на вечерю сину та деякі його речі з одягу. В цей час ОСОБА_2 стала провокувати черговий скандал і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожен із своїх телефонів викликали поліцію. Коли приїхав екіпаж поліції, працівникам поліції ОСОБА_1 пояснив те, що ОСОБА_2 провокувала його на насильство, шарпала його, але він відходив і тримався від неї на відстані. Того ж вечора, 13.01.2020 р. подружжя написали одне на одного заяви до поліції. Протокол про адміністративне правопорушення не складався. Окремо ОСОБА_1 зазначив про те, що коли він, перебуваючи у квартирі, зайшов до ванної кімнати, одразу ж за ним зайшла ОСОБА_2 , яка стала на нього нападати та дряпатись, а коли вони залишили ванну кімнату, ОСОБА_2 біля дзеркала стала робити собі подряпини на тілі. Образи ОСОБА_1 надходили зі сторони ОСОБА_2 , він її не ображав, психологічного тиску не вчиняв. Коли приїхала поліція, ОСОБА_2 наполягала на складанні протоколу, але працівники поліції лише відібрали заяви. На вулицю ОСОБА_1 вийшов разом з працівниками поліції, щоб не залишатись у квартирі. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 13.01.2020 р. з 10 год. до 19 год. вона була у лікарні в сина ОСОБА_3 . Біля 17 год. чоловік ОСОБА_1 став телефонувати їй з образами і посилався на судову справу по аліментах. Приїхавши біля 19 год. цього ж дня додому, ОСОБА_1 став кричати та лаятись на неї, штовхнув животом і плюнув в очі. ОСОБА_2 пішла у ванну кімнату промити очі від слини, в цей час ОСОБА_1 зайшов за нею і закрив двері, став не випускати з ванної кімнати. Через деякий час вони вийшли з ванної. ОСОБА_2 з приводу ситуації, що склалась, зателефонувала адвокату, яка порадила викликати поліцію, що вона й зробила. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2020 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 13 січня 2020 року о 19 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_2 вчинив сімейне насилля, а саме психологічний тиск, ображав брутальною лайкою дружину ОСОБА_2 (а.с.1). Також встановлено, що згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-1 КУпАП, у зв`язку з чим йому було обрано покарання у вигляді 30 годин громадських робіт. За таких обставин, апеляційний суд переконаний, що судом першої інстанції всебічно повно та об`єктивно досліджені фактичні обставини справи і їм дана належна юридична оцінка, оскільки зі змісту пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається наявність саме конфлікту, пов`язаного з поділом майна подружжя, та застосованими судом заходами забезпечення позову, а саме арешту майна ОСОБА_1 , тобто цивільно-правові відносини. Як у суду першої, так і апеляційної інстанції є всі підстави вважати, що такі дії ОСОБА_1 не були вчинені з метою здійснення фізичного чи психологічного насильства щодо ОСОБА_2 , а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій та настання для потерпілої особи наслідків зазначених в ст.173-2 КУпАП. Наявна заява ОСОБА_2 не перевірена працівниками поліції належним чином, а тому не може бути єдиним доказом для визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.2 ст.173-2 КУпАП. Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги захисника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Кашпрук Т.В., що вина ОСОБА_1 доводиться фотографіями, які суд першої інстанції відмовився долучити до матеріалів справи, так як надане, роздруковане потерпілою фото з мобільного телефону, не є належним та допустимим доказом, та не спростовує висновки суду першої інстанції. Окрім того, слід зазначити, що про дане фото не було відомо під час складення зазначеного адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 і до справи воно не залучалося, про поважність причин ОСОБА_2 не вказала, а тому воно і не може бути прийнято до уваги суду. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.ст.9, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом лише після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керується також вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, суд першої інстанції дійшов правильного та цілком обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. Керуючись ст. ст.293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Кашпрук Тетяни Володимирівни в інтересах потерпілої ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2020 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Медяний