Постанова 4803 № 171/1896/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3425/20 Справа № 171/1896/19 Суддя у 1-й інстанції - Чумак Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого судді - Бондар Я.М., суддів - Барильської А.П.,Зубакової В.П. секретар судового засідання- Чубіна А.В. сторони справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 відповідачі: Акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року, ухваленого суддею Чумак Т.А. у м.Апостолово Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 11 грудня 2019 року, ВСТАНОВИВ : У жовтні 2019 року позивачі звернулись до суду з позовом до АТ «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», третя особа - комунальне підприємство "Зеленодольський міський водоканал», про захист прав споживачів. В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що є власниками квартир, що розташовані в будинку АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг АТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу для побутових споживачів з якими укладено Типовий договір розподілу природного газу споживачам шляхом подання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, ставши споживачами послуг ПАТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу до помешкань позивачів, які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 . Фактом згоди споживачів на приєднання до умов договору є постачання природного газу побутовим споживачам та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ. Постачання природного газу позивачам здійснює ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», яке нараховує вартість послуг з газопостачання, а позивачі сплачують його в повному обсязі, при цьому до 01.01.2017 року нарахування вартості вказаних послуг здійснювалося ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» згідно постанови КМУ від 23.03.2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників». Відповідач ПАТ «Дніпропетровськгаз» 01.01.2017 року здійснив встановлення загально будинкового вузла обліку газу для комерційного обліку споживання природного газу мешканцями будинку АДРЕСА_1 , а відповідач ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та почав здійснювати нарахування вартості послуг з газопостачання у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку, що затверджений постановою КМУ від 16.05.2002 року № 620 (в редакції постанови від 27.01.2016 р. № 46). Вказані дії відповідачів позивачі вважають незаконними, тому що не було складено акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, вказаний акт не надано для підписання позивачам, точка обліку не була визначена, тобто не було вихідних даних для розрахунку проекту, що свідчить про те, що відповідач ПАТ «Дніпропетровськгаз» не міг розробити проект та не мав права здійснювати монтаж загально будинкового приладу обліку. Крім того, відповідачем ПАТ «Дніпропетровськгаз» проект встановлення загальнобудинкового ВОГ взагалі не було складено. Також позивачі вказують, що вимоги до облаштування та експлуатації будинкового вузла обліку не поширюються на населення, що підтверджується відсутністю в Тимчасовому положенні такого суб`єкта як побутові споживачі (населення). Вищевказані дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» позивачі вважають незаконними, у зв`язку з чим, просили суд: 1) визнати незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу; 2) зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року поновити як побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 27.02.2019 року № 143; 3) зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року здійснити перерахунок як побутовим споживачам вартості послуг з газопостачання відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203, за період з 26.12.2016 року по 09.08.2018 року, а також відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143, за період з 09.08.2018 року по 11.12.2019 року; 4) зобов`язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» в строк до 01.01.2021 року здійснити за власний рахунок встановлення позивачам індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам, що проживають в АДРЕСА_1 . Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу. Зобов`язано ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 27.02.2019 року № 143.Зобов`язано ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 27.12.2016 року здійснити перерахунок як побутовим споживачам вартості послуг з газопостачання відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203, за період з 26.12.2016 року по 09.08.2018 року, а також відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 143, за період з 09.08.2018 року по 11.12.2019 року. Зобов`язано АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз» в строк до 01.01.2021 року здійснити за власний рахунок встановлення позивачам індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам, що проживають в АДРЕСА_1 .Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду, неповним з`ясуванням обставин по справі, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову позивачам в задоволенні позовних вимог. В мотивування доводів апеляційної скарги представник відповідача зауважує, що судом не враховано, що улаштування загальнобудинкового лічильника відбулось лише 11 січня 2017 року, а нарахування відбуваються з 01 лютого 2017 року. Позивачами не надано жодного доказу сплати ними послуг за газопостачання за показами встановленого будинкового ВОГ. Відповідач не відмовляв позивачам в улаштуванні індивідуальних газових лічильників, тому що позивачі із заявою про встановлення індивідуальних газових лічильників не зверталися. Зокрема, відповідач ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» зазначає, що згідно Правил постачання природного газу та Закону України «Про ринок природного газу», він є постачальником природного газу, до обов`язків якого не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам, а також встановлення режимів нарахування об`ємів спожитого газу та здійснення їх перерахунків. У відзиві на апеляційну скаргу комунальне підприємство "Зеленодольський міський водоканал, просить апеляційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» залишити без задоволення, а рішення суду, як законне та обґрунтоване без змін. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» просить апеляційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, поданих на неї відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи видно, що позивачі є власниками квартир та споживачами послуг з газопостачання у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 (а.с.17-125). Згідно договору №55 про забезпечення можливості проведення монтажу. Збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) ВОГ від 11 січня 2017 року, відповідачем АТ «Дніпропетрвоськгаз» встановлено в будинку АДРЕСА_1 , за підписом управителя КП «Зеленодольський міський водоканал». Також укладено договір №56 від 11 січня 2017 року щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, встанвоених у квартирах споживачів (а.с.204-205 том1) На звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 УЕГГ ПАТ «Дніпропетровськгаз» 05.04.2017 року надано відповідь, зі змісту якої встановлено наступне: ст.6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не передбачає встановлення лише індивідуальних лічильників газу; згідно Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ «Дніпропетровськгаз» у будинку АДРЕСА_1 передбачено встановлення загальнобудинкового лічильника газу, а тому відсутні підстави для встановлення індивідуальних лічильників газу; побутовий споживач може встановити індивідуальний лічильник газу за власні кошти або кошти місцевого бюджету. З відповіді КП «Зеленодольський міський водоканал» від 13.03.2017 року встановлено, що в багатоквартирних будинках м. Зеленодольськ послуги газопостачання надаються на підставі договорів, які укладені безпосередньо зі споживачами власниками або наймачами житла. КП «ЗМВ» являється балансоутримувачем багатоквартирних будинків лише в частині неприватизованого житла, власником якого є Зеленодольська міська об`єднана територіальна громада. Повноваження щодо балансоутримання, експлуатації або управління багатоквартирними будинками від імені співвласників приватизованих квартир КП «ЗМВ» немає. У будинку АДРЕСА_2 квартир, з яких 88 приватизовано. У м. Зеленодольськ ініціатором встановлення будинкових вузлів обліку на багатоквартирних будинках є оператор ГРМ, при цьому ця ініціатива не погоджувалася з іншою стороною, тобто зі співвласниками багатоквартирних будинків. Акт балансового розмежування зі схемою та акт зняття первинних показників з лічильників та вводу лічильників в експлуатацію з боку КП «ЗМВ» не погоджувались та в КП «ЗМВ» відсутні. З листа КП «ЗМВ» від 12.10.2016 року начальнику Нікопольського УЕГГ щодо укладення договорів встановлено, що КП «ЗМВ» повідомило Нікопольське УЕГГ про те, що КП «ЗМВ» не має повноважень щодо прийняття рішення про укладення договорів про забезпечення можливості монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу та договорів щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, встановлених у квартирах, оскільки вказане підприємство не є власником або користувачем багатоквартирних будинків міста Зеленодольськ та не має ніяких довірчих документів від співвласників багатоквартирних будинків щодо представництва їх інтересів. Також у листі зазначено, що співвласниками багатоквартирних будинків є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, тобто в частині приватизованого житла власниками є власники таких квартир, а в частині неприватизованого житла власником є орган місцевого самоврядування. КП «ЗМВ» є балансоутримувачем багатоквартирних будинків лише в частині квартир, які не приватизовані. Автор листа звертає увагу Нікопольське УЕГГ на те, що проект монтажу вузлів обліку природного газу має бути погоджений зі співвласниками багатоквартирних будинків, до інженерної мережі яких заплановане приєднання цього обладнання. Вказаним листом були повернуті без розгляду проекти договорів про забезпечення можливості монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу та договорів щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, встановлених у квартирах. Задовольняючи позовні вимоги позивачів щодо незаконного встановлення відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 26 грудня 2016 року поновити побутовим споживачам, які проживають у будинку АДРЕСА_1 режим нарахування природного газу відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 23.03.2016 року №203, суд першої інстанції виходив з того, що загальнобудинковий лічильник обліку природного газу встановлено із порушенням, без погодження із власниками. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», побутовий споживач природного газу - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Згідно п. 2.1. Типового договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Відповідно до п. 3.2 Типового договору, за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбувається на межі балансової належності об`єкта споживача. Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. За домовленістю сторін експлуатаційна відповідальність оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною цього договору. Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначений Кодексом газорозподільних систем. Відповідно до п. 5.2. Типового договору та п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення), визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Згідно з положеннями п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, межа балансової належності точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу; межа експлуатаційної відповідальності сторін точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж. Відповідно до положень п. 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором газорозподільних систем та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання. Пунктом 2 глави 5 розділу ІІІ Кодексу встановлено, що межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Відповідно до п. 12.7 розділу ХІІ Типового договору розподілу, складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною цього договору. Об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування (Постанова НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015). Відповідно до п. 3.2 Типового договору приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача. Отже, фактичний об`єм розподіленого природного газу по об`єкту побутового споживача визначається за допомогою лічильника газу, який встановлюється на межі балансової належності об`єкта споживача. Відповідно до п.10 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС, установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно ч. 1 ст.2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 1 січня 2021 року. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року. Згідно п. 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Відповідно до п.п. 5 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку відмови споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». У відповідності до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору, побутовим споживачам - позивачам по справі, до 01 січня 2021 року для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирам, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючі стіни квартири, АТ «Дніпропетровськгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (Оператор ГРМ) повинно встановити індивідуальний лічильник газу. Оскільки позивачі, як побутові споживачі, за договором розподілу природного газу, не були забезпечені індивідуальним лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого, поставленого) природного газу по об`єкту побутових споживачів за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання відповідно до п. 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС. Відповідно до п. 1.2 Типового договору, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494. Згідно п.п. 3,4 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору. Відповідно до п.4 гл.1 розділу ІХ Кодексу ГРС комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними власниками газових мереж. Зміст статті 6 Закону № 3533-VI свідчить про наявність безумовного обов`язку відповідних суб`єктів господарювання - газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб`єктів господарювання. Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-347цс18 від 07 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17). Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Переглядаючи рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу та нарахувань сплати за споживання газу, колегія суддів застосовує висновки Верховного Суду у постанові від 04 березня 2020 року (справа 211/2131/18, провадження 61-2272св19), що невиконання цього обов`язку призводить до нарахування власникам (користувачам) квартир, необладнаних квартирними лічильниками, сум за споживання газу в обсязі, який фактично не використовувався споживачем. Відповідачі АТ «Дніпропетровськгаз» і ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» у відповідності до вимог статті 6 Закону № 3533-VI не забезпечили встановлення індивідуального лічильнику газу, кожному позивачу, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачем та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу безпосередньо порушують права позивача, оскільки в процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачем, ставить споживачів газу у одному будинку у нерівне становище. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі 676/3059/17 (провадження № 61-37783св18). Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" залишити без задоволення. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 18 березня 2020 року. Головуючий: Судді: