Постанова Волинський апеляційний суд № 154/3726/19

Справа № 154/3726/19 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О. В. Провадження № 22-ц/802/312/20 Категорія: 312 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 січня 2020 року, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позов мотивує тим, що 10 листопада 2016 року між ним та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір позики, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_5 позичив у нього 22000 доларів США, які зобов`язувався повернути до 10 листопада 2018 року, однак повернення позики не відбулось. Просить стягнути солідарно з відповідачів в його користь 34840 доларів США, що еквівалентно 843128, 00 гривень - суму основного боргу та 1045 доларів США, що еквівалентно 25289 грн - 3% річних від простроченої суми позики. Одночасно з поданням вказаного позову, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів. Вказував, що незабезпечення позову може вплинути на порушення його законних прав та інтересі та зробити неможливим виконання рішення у даній цивільній справі. . Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 січня 2020 року з метою забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, призначену для обслуговування приміщень, кадастровий номер 0710200000:01:005:5565, площею 0,7428 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення (приміщення пункту приймання зернозбиральних комбайнів) загальною площею 346,2 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким в задоволені заяви відмовити. Заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 надано докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі. Однак з таким висновком місцевого суду погодитись не можна. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частинами першою-другою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Зі змісту поданої ОСОБА_4 заяви вбачається, що у ній не зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та не надано відповідних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. З позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо неповернення суми позики в розмірі 34840 доларів США. Даний спір перебуває в провадженні суду. При цьому позивачем не надано жодного доказу щодо вартості майна, на яке він просить накласти арешт, що перешкоджає суду з`ясувати питання щодо співмірності заявлених вимог з обраним заходом забезпечення позову. Бездоказовими є твердження позивача про те, що наявність спору про поділ майна подружжя між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 предметом поділу якого є спірне майно є нічим іншим, як наміром відповідачів уникнути відповідальності щодо повернення боргу та бажанням відчуження майна, яке може бути реалізовано для погашення боргів. В свою чергу ОСОБА_2 також вказує про те, що позов ОСОБА_4 та забезпечення позову в обраний спосіб, є спробою допомоги ОСОБА_4 ОСОБА_5 вивести майно із спільної сумісної власності майна подружжя та перешкодити його поділу. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Колегія суддів доходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ж що відповідачі вчиняють активні дії щодо спірного майна з метою його реалізації, приховання чи зміни правового статусу. На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст., 367, 368, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 січня 2020 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволені заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді