Ухвала КАС ВС № 200/5422/19-а

УХВАЛА 16 березня 2020 року м. Київ справа №200/5422/19-а адміністративне провадження №К/9901/6100/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в: Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення відшкодування по декларації за березень 2018 року у розмірі 258538,00грн. та стягнення з Державного бюджету України заборгованість із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 258538,00грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків Державної податкової служби 26.02.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Водночас відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 була прийнята у порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 20.02.2020, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 26.02.2020, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 Офіс великих платників податків Державної податкової служби отримав лише 31.01.2020, що підтверджується супровідним листом суду апеляційної інстанції. Проте, зазначені позивачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки супровідний лист суду апеляційної інстанції сам по собі не може свідчити про дату отримання рішення суду. У даному випадку належним доказами можуть бути: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення, поштовий конверт в якому оскаржувану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв`язку. За таких обставин, заявнику слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом. Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - квітень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 5799,07грн. Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної податкової служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 5799,07грн. х 200% = 11598,14грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд». Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку та документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд - у х в а л и в: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна Судді Верховного Суду