Ухвала КЦС ВС № 592/3596/17

Ухвала 16 березня 2020 року м. Київ справа № 592/3596/17 провадження № 61-18877св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумська міська рада, треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та касаційну скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Кононенко О. Ю., Собини О. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів 30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Сумської міської ради, яким, з урахуванням уточнених позовних вимог від 01 листопада 2018 року, разом з позивачем ОСОБА_2 просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 26 грудня 2012 року № 2041 МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26 жовтня 2011 року № 856-МР «Про затвердження переліку об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації» про включення нежилого приміщення (підвалу), площею 117,8 кв. м, по АДРЕСА_1 , до переліку об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом викупу; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення шляхом викупу, укладеного 11 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради; зобов`язати ФОП ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні спірним допоміжним приміщенням загального користування шляхом його звільнення; стягнути в дольовому порядку з відповідачів судовий збір. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є співвласниками квартир у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1. Підвальне приміщення площею 117,8 кв. м у вказаному будинку є допоміжним і призначеним для побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку. Проте 22 червня 2011 року Сумська міська рада прийняла рішення № 581 МР, яким передала спірне приміщення у комунальну власність територіальній громаді міста Суми, яка у свою чергу 01 березня 2012 року передала приміщення ФОП ОСОБА_3 в оренду. 26 грудня 2012 року Сумська міська рада прийняла рішення № 2041 МР, яким надала дозвіл на приватизацію підвального приміщення шляхом його викупу, а 11 квітня 2013 року ФОП ОСОБА_3 викупив підвал. 06 грудня 2013 року підприємець передав підвал в іпотеку банку. На думку позивачів, вказаними діями відповідачів їх було позбавлено можливості користуватися підвалом, який належить їм на праві спільної власності. Також вказують, що постановою Апеляційного суду Сумської області від 24 вересня 2018 року визнано незаконним рішення Сумської міської ради від 22 червня 2011 року № 581 МР в частині внесення спірного допоміжного приміщення (підвалу) до переліку об`єктів комунальної власності та визнано незаконним свідоцтво про право власності територіальної громади міста Суми на підвал. Також заявники вказують на встановлену апеляційним судом обставину щодо того, що спірне нежиле приміщення є допоміжним і призначене для розміщення загальних будинкових комунікацій для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування мешканців будинку, перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року провадження у справі про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації про право власності закрито у зв`язку з тим, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року до участі у справі як третю особу залучено Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк»). Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 липня 2017 року ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації про право власності скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлове приміщення (підвал), площею 117,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 11 квітня 2013 року №

11. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2017 року. Постановою Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 26 грудня 2012 року № 2041 МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26 жовтня 2011 року № 856-МР «Про затвердження переліку об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації» про включення нежилого приміщення (підвалу), площею 117,8 кв. м по АДРЕСА_1 , до переліку об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом викупу. Визнано недійсним договір купівлі-продажу шляхом викупу нежилого приміщення (підвалу), площею 117,8 кв. м по АДРЕСА_1 , укладеного 11 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради. Зобов`язано ФОП ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням загального користування, а саме: підвалом, площею 117,8 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його звільнення. Вирішено питання розподілу судових витрат. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи У жовтні 2019 року ФОП ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у вищевказаній справі,в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також зупинити дію оскаржуваної постанови апеляційного суду. У листопаді 2019 року Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також зупинити дію оскаржуваної постанови апеляційного суду. У січні 2020 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку від позивачів надійшов відзив на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 , в якому вони просять з огляду на необґрунтованість касаційної скарги залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим і розглянути справу за їх участі в режимі відеоконференції, оскільки внаслідок розгляду справи за їх відсутності вони обмежені у доступі звернення до суду за захистом своїх прав, а це є порушенням прав, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Інших відзивів на касаційні скарги ФОП ОСОБА_3 та Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_3 на постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, витребувано з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріали цивільної справи № 592/3596/17, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_3 про зупинення дії оскаржуваної постанови. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року поновлено Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради строк на касаційне оскарження постанови Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі за зазначеною касаційною скаргою, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про зупинення дії оскаржуваної постанови. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відмовлено ФОП ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року. Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Позиція Верховного Суду Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. У відповідності до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи за їх участю слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції немає. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про участь позивачів у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Керуючись статтями 212, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: В задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити. Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Бурбика Тамара Анатоліївна, Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та усунення перешкод у користуванні приміщенням, за касаційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 25 березня 2020 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик