Ухвала КЦС ВС № 205/854/18

УХВАЛА 11 березня 2020 року м. Київ справа № 205/854/18 провадження № 61-3874ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту укладення договору, ВСТАНОВИВ : У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , у якому просило встановити факт укладення договору страхування 03 листопада 2017 року. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ПАТ «НАСК «Оранта» залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року залишено без змін. 28 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку ПАТ «НАСК «Оранта» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову ПАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 є встановлення факту укладення договору. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «НАСК «Оранта» на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту укладення договору відмовити. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун