Постанова Харківський апеляційний суд № 641/8276/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 17 березня 2020 року м. Харків справа № 641/8276/19 провадження № 22-ц/818/1104/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Піддубного Р.М. (суддя - доповідач), суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач Комунальне підприємство «Харківводоканал», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Богдан М.В., у с т а н о в и в: У жовтні 2019 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (КП «Харківводоканал») звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 надає КП «Харківводоканал». Посилаючись на те, що відповідачі вартість наданих їм послуг не сплачують, КП «Харківводоканал» просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 16355 грн 56 коп., яка складається з: 8150,63 грн заборгованості за послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2014 по 30 червня 2019 року, 6239,75 грн заборгованості за послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2014 по 30 червня 2019 року, 1522,15 грн інфляційних втрат, а також 443,03 грн - 3% річних від простроченої суми. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року, з урахуванням внесених ухвалою цього ж суду від 11 грудня 2019 року виправлень, позов КП «Харківводоканал» задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання за період з 11 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року у розмірі 5528,13 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення за вказаний період у розмірі 4068,35 грн, інфляційні витрати у сумі 1522,15, 3% річних від простроченої суми - 442,05 грн., а також по 678,91 грн. судового збору з кожного відповідачів. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання за період з 11 жовтня 2016 року по 30 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 є його колишньою дружиною, шлюб з якою розірвано рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 липня 2015 року, з лютого 2015 року вона у квартирі АДРЕСА_2 вона не проживає, комунальними послугами не користується, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з неї виниклої заборгованості. У відзиві на апеляційну скаргу КП «Харківводоканал» просило апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачами не надано належних доказів, які б спростовували факт споживання ОСОБА_1 наданих позивачем послуг. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судовим розглядом встановлено, що місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які за вказаною адресою надає КП «Харківводоканал». Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, оплату наданих послуг не здійснювали, правовими наслідками чого є стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь КП «Харківводоканал» заборгованості у межах строків позовної давності у загальному розмірі 11560 грн 68 коп. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками виходячи з наступного. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України). Відповідно до п. 1 та 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Встановлено, що надані КП «Харківводоканал» послуги відповідачами оплачувались не у повному обсязі. Крім того, відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (надалі Правила). Відповідно до підпункту 1 пункту 29 Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п. 3 п. 29 Правил). Отже, факт тимчасової відсутності споживача має бути підтверджений належними доказами. За положеннями ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст.81 ЦПК України). Доказів на підтвердження вчинення дії, які відповідно до п. 29 Правил є підставою для зменшення розміру плати або звільнення від сплати вартості комунальних послуг, відповідачами на надано і матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17 березня 2020 року. Головуючий Р.М. Піддубний Судді А.В. Котелевець О.Ю. Тичкова