Постанова 4818 № 639/5066/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ______________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 15 квітня 2020 року м.Харків справа № 639/5066/18 провадження № 22-ц/818/1836/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В., учасники справи: позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року, постановлене під головуванням судді Баркової Н.В., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 27 грудня 2019 року), - в с т а н о в и в: У вересні 2018 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення у розмірі 4 633,40 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Харківводоканал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що позовні вимоги є доведеними та обгрунтованими. Матеріали справи містять зведені картки абонента та розрахунки заборгованості, які відображають стан нарахувань, а також оплати за адресою: АДРЕСА_1 і підтверджують наявність заборгованості відповідачів за період з 01.08.2015 року по 31.07.2018 року. Надані відповідачкою копії квитанцій не містять призначення платежу. При цьому квитанції зараховані підприємством, про що свідчить заява позивача про зменшення позовних вимог. ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року - без змін. Відповідачка зазначила, що відповідачем нарахована сума заборгованості за період з 01.08.2015 року по 31.07.2018 року з урахуванням фактично неіснуючого боргу за попередній період. Вказує, що на теперішній час вона не має будь-якої заборгованості за спожиті послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 01.08.2015 року по 31.07.2018 року. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності у відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 01.08.2015 року по 31.07.2018 року. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг Комунального підприємства «Харківводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-8). Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку КП «Жилкомсервіс» від 09.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , 1956 року народження, ОСОБА_3 , 1992 року народження, ОСОБА_4 , 2006 року народження, ОСОБА_5 , 2004 року народження, та ОСОБА_6 , 2001 року народження (а.с.5). Згідно до розрахунку суми заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , загальна заборгованість відповідачів перед КП «Харківводоканал» за період з 01 серпня 2015 року по 31 липня 2018 року складає 4 633,40 грн., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання - 1 942,91 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 1 151,31 грн., а також 1 217,06грн. - інфляційні витрати та 322,12 грн. - 3% річних від простроченої суми. Як на підставу позовних вимог Комунальне підприємство «Харківводоканал» посилалося на те, що відповідачі належним чином не виконують своїх обов`язків зі своєчасної оплати наданих позивачем послуг, тому сума їх заборгованості з урахуванням ст. 625 ЦК України становить 4 633,40 грн. У зв`язку з цим наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних. Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом. Пунктом 18 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630, встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Матеріали справи свідчать про те, що постановою Верховного Суду від 23.05.2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 23.11.2016 року скасовано. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2016 року (справа №639/3919/16-ц) залишено в силі. Стягнуто з комунального підприємства «Харківводоканал на користь ОСОБА_1 1653,65 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. В тексті даної постанови, зокрема, встановлено, що відповідно до квитанцій від 12.03.2014 року сума на виконання умов договору була сплачена ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на 12 березня 2014 року заборгованість за централізоване водовідведення та водопостачання по квартирі АДРЕСА_2 погашена у повному обсязі. А решту заборгованості за період з 01 квітня 2014 року по 31 липня 2015 року відповідачами було сплачено у повному обсязі, що підтверджено належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи (а.с.33-37). 31 липня 2018 року ОСОБА_1 на підставі постанови Верховного Суду від 23.05.2018 року письмово звернулася до КП «Харківводоканал» з заявою в якій просила здійснити перерахунок заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та зменшити заборгованість (а.с.38). КП «Харківводоканал» відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви, зазначивши при цьому, що підприємством виконані вимоги, зазначені у постанові, шляхом перерахування на її особовий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 1653, 65 грн. (а.с.38-45). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Позивачем, з урахуванням уточнених позовних вимог, наданий розрахунок суми заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 . З якого убачається, що загальна заборгованість відповідачів перед КП «Харківводоканал» за період з 01 серпня 2015 року по 31 липня 2018 року складає 4 633,40 грн., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання - 1 942,91 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 1 151,31 грн., а також 1 217,06грн. - інфляційні витрати та 322,12 грн. - 3% річних від простроченої суми (а.с.147-149). Разом з тим відповідачкою ОСОБА_1 також наданий розрахунок заборгованості (за даними КП «Харківводоканал»), з якого убачається, що станом на 31.07.2018 року заборгованість відповідачів складала 630,48 грн. (а.с.46-47). Проте, 03 січня 2019 року ОСОБА_1 сплачено 776, 76 грн. за водовідведення з серпня 2015 року по липень 2018 року та 630,48 грн. за водопостачання з серпня 2015 року по липень 2018 року, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.50-51). Відповідачкою наданий ще один розрахунок заборгованості (за даними КП «Харківводоканал»), з якого убачається, що за період з серпня 2015 року по липень 2018 року всього нараховано за водопостачання - 5 019,01 грн.; за даними квитанцій оплачено 3 022,57 грн.; зараховано як субсидія - 540,70 грн.; зараховано як повернення судового збору - 1000 грн.; сплачено 03.01.2019 року в погашення боргу - 630,48 грн. Таким чином оплачено 5193,75 грн. (3022,57+540,70+1000+630,48). Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу. Матеріали справи свідчать про те, що до розрахунку суми заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснений КП «Харківводоканал», не увійшли усі оплати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, здійснені відповідачкою. Зокрема, відповідачкою ОСОБА_1 надані квитанції, які свідчать про оплату нею послуг за водовідведення та водопостачання на користь позивача (а.с.129-131, 133-139), проте оплачені суми не відображені КП «Харківводоканал» у розрахунку. Сам розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснений КП «Харківводоканал», складений зацікавленою особою - позивачем у справі. І з урахуванням невідповідності даних розрахунку письмовим доказам у вигляді квитанцій, - суд не може вважати зазначений розрахунок позивача належним доказом. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Посилання Комунального підприємства «Харківводоканал» на те, що надані відповідачкою копії квитанцій не містять призначення платежу, тому не є належним доказом у справі, - не приймаються до уваги, оскільки з вказаних квитанцій убачається, що оплата комунальних послуг здійснена відповідачкою на користь Комунального підприємства «Харківводоканал». Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.О. Бровченко І.В. Бурлака