Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3863/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3863/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзель О.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Горяіновій Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року про повернення позовної заяви в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року даний адміністративний позов повернуто позивачу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою суду від 10.12.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви із зазначенням: обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; обґрунтування бездіяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з посиланням на норми чинного законодавства України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року. На виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року про залишення без руху позовної заяви, 15.01.2020 року позивачем надано до суду клопотання. У вказаному клопотанні позивач зазначив, що позовна заява була складена чітко і лаконічно, об`єм позовної заяви складає 2 аркуші машинописного тексту. Обставини справи викладені в повній послідовності дійсним фактичним обставинам справи, що підтверджено доказами, які подавалися до позовної заяви. Позивач визначив учасників справи, які є відповідачами у справі, предмет спору та підстави позову. Між тим, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року даний адміністративний позов повернуто позивачу, у зв`язку з тим, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 10.12.2019 року про залишення без руху позовної заяви. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем, за наслідками поданої заяви в порядку усунення недоліків, подано клопотання від 15.01.2020 року, в якому наголошено, що позовна заява є чіткою та зрозумілою, а тому не підлягає виправленню. Дослідивши матеріали справи та додатки до неї, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у суду першої інстанції не було законних підстав для постановлення ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позовна заява відповідає вимогам адміністративного судочинства. Щодо висновків суду, викладених в ухвалі суду від 10.12.2019 року про залишення без руху позовної заяви, про те, що позивачем не зазначено, яке право останнього порушено з огляду на критерії ч. 2 ст. 2 КАС України з огляду на внесення Законом України від 27.02.2018 № 2293-VIII змін до статті 254 КУпАП, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини мають бути переглянуті судом першої інстанції під час розгляду справи по суті. Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що усі необхідні питання, які виникають під час розгляду справи, суд не позбавлений встановити самостійно, або витребувати додаткові докази у сторін. Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що створення штучних перешкод для позивача стосовно його доступу до правосуддя в даній адміністративній справі для захисту своїх прав, свобод та інтересів є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду. Отже, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права. Окрім цього, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України. На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Керуючись ст.ст. 169, 242, 243, 294, 320, 321, 325 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 16.03.2020 року